УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №: 22-ц/191/362/13Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.
"13" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м.Феодосії у складі:
головуючого суддіПритуленко О.В.,
суддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,
при секретаріМартиненко М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Феодосійської міської ради АР Крим в інтересах малолітнього ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, за апеляційною скаргою Органу опіки та піклування Феодосійської міської ради АР Крим на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 30 січня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2012 року орган опіки та піклування Феодосійської міської ради АР Крим (в особі виконавчого комітету Феодосійської міської ради) звернувся до суду з позовом, в якому просив позбавити ОСОБА_7 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_6, а також стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
Вимоги мотивовані тим, що відповідачка, яка є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо створення належних санітарно-гігієнічних та побутових умов для проживання дитини, його фізичного та розумового розвитку, фактично самоусунувшись від виховання сина.
За рішенням органу опіки та піклування від 25 жовтня 2012 року малолітнього ОСОБА_6 було відібрано у матері.
Позивач вважає, що спосіб життя відповідачки та антисанітарні умови, в яких вона проживає, свідчать про те, що ОСОБА_7 ухиляється від виховання дитини, чим створюється загроза життю і здоров'ю дитини.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 30 січня 2013 року в задоволенні позову відмолено.
В апеляційній скарзі орган опіки та піклування Феодосійської міської ради АР Крим, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав відносно дитини.
Не оспорюючи той факт, що між відповідачкою та сином зв'язок не втрачено, апелянт, разом з тим, не погоджується з висновком суду про недоцільність позбавлення відповідачки батьківських прав через те, що остання змінила своє ставлення до життя.
Згідно частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та прокурора, на думку якого апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до положення частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 р. №789-XII, частин 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України суд при вирішенні будь яких питань щодо дітей повинен керуватися в першу чергу максимальним забезпеченням їх інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.
Підстави позбавлення батьківських прав закріплені у статті 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України). Зокрема, відповідно до пункту 2 частини 1 цієї статті мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона чи він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України в пунктах 15 та 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову органу опіки та піклування Феодосійської міської ради АР Крим, суд першої інстанції, врахувавши зазначені положення закону, дійшов висновку, що сукупністю зібраних у справі доказів не встановлено беззаперечних доказів, які б свідчили про ухилення відповідачки від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, її винної поведінки саме у свідомому нехтуванні своїми обов'язками.
Встановлено, що відповідачка є матір'ю малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Батько дитини записаний відповідно до положень ч. 1 ст. 135 СК України.
На підставі рішення органу опіки та піклування Феодосійської міської ради АР Крим № 8-05/666 від 25 жовтня 2012 року малолітню дитину було відібрано у відповідачки і поміщено у дитячу лікарню; прийнято рішення про звернення з позовом про позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав відносно дитини.
Вказане рішення мотивоване тим, що ОСОБА_7 неналежно виконує обов'язки по вихованню дитини, проживає в антисанітарних умовах, не працює, зловживає спіртними напоями, на підставі чого між нею та співмешканцем ОСОБА_8 постійно виникають конфлікти. Таким чином, подальше перебування дитини в її сім'ї представляє загрозу життю і здоров'ю дитини.
На підтвердження вказаних обставин, органом опіки та піклування суду надані: акти обстеження умов проживання відповідачки від 31.08.2010 року, 25.10.2012 року, 14.03.2012 року та акт соціального інспектування №90 від 16.03.2012 року, якими підтверджується наявність антисанітарних умов у місці проживання ОСОБА_7 (в будинку АДРЕСА_1 належному бабусі ОСОБА_8 - ОСОБА_9); рішення Феодосійського міського суду АРК від 23.04.2012 року про виселення ОСОБА_7 із вказаного будинку в порядку усунення перешкод власнику у користуванні своїм майном (ст.391 ЦК України); інформація про конфлікт між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що відбувся 21.10.2012 року, при якому останньому були спричинені тілесні ушкодження; інформаційний лист дошкільного учбового закладу №20 від 30.10.2012 року №80/0153 щодо відвідування дитиною дитячого садочку і ставлення відповідачки до своїх батьківських обов'язків.
Крім того, був наданий акт обстеження умов проживання відповідачки від 25.01.2013 року, із змісту якого слідує, що відповідачка переселилася в інше житло, в якому підтримує належні санітарні умови.
На підставі сукупності наданих доказів, зокрема і показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, суд першої інстанції, дійшов висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідачки.
Висновок суду обґрунтований тим, що відповідачка змінила своє ставлення до життя, намагається піклуватися про дитину, про її духовний розвиток (купує книжки), забезпечує її необхідним харчуванням, одежею, зараз орендувала квартиру, в якій створені належні санітарні умови для проживання дитини.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про недоцільність позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків, свідомого нехтування батьківськими обов'язками.
Сукупністю зібраних у справі доказів не підтверджується повна байдужість відповідачки у долі дитини, її зневага власною дитиною.
Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно довідки психоневрологічної лікарні №3, ОСОБА_7 не перебуває на обліку у психіатра і нарколога (а.с.31).
Матеріали справи не містять відомостей про застосування до неї адміністративних стягнень за невиконання обов'язків щодо виховання дитини чи інших заходів реагування.
Наведені у справі відомості про соціально-побутові умови життя відповідачки не є беззаперечними доказами наявності загрозі для життя або здоров'я дитини. Згідно довідки міської дитячої лікарні (а.с.21) на час відібрання дитини у відповідачки дитина була здорова.
З постанови Феодосійського МВ ГУ МВС України в АРК від 31 жовтня 2012 року слідує, що тілесні ушкодження ОСОБА_8 були спричинені відповідачкою у стані необхідної оборони. Конфлікт, якій відбувся між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 21.10.2012 року не стосувався дитини.
Оскільки дії відповідачки свідчать про те, що вона не втратила інтересу до дитини, має бажання та можливості утримувати та виховувати дитину, враховуючи доведеність певних намагань відповідачки проявити турботу про дитину, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоцільність позбавляти ОСОБА_7 батьківських прав.
Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаного висновку суду і не містять правових підстав для скасування ухваленого у справі рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313- 315 ЦПК України, колегія судів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Феодосійської міської ради АР Крим відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 30 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді:
Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.