Справа №2-16-07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2007 року Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої - судці П'єнти І.В., при секретарі - Бондарь М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про знесення самовільно побудованої споруди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про знесення самовільно побудованої споруди, мотивуючи тим, що відповідачем ОСОБА_2 було самочинно побудовано гараж, який відповідно до рішення Ізяславської міської ради підлягає знесенню, рахує, що дана споруда побудована з порушенням архітектурних норм, побудована поблизу його будинку, відповідно підлягає знесенню.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, просив суд винести рішення, яким зобов'язати ОСОБА_2 знести самовільно побудовану споруду -гараж.

ОСОБА_3, залучена до участі в справі в якості третьої особи на стороні позивача * без самостійних вимог, подала суду заяву про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1, підтримує повністю.

Представник Ізяславської міської ради, яка залучена до участі в справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог, Закревська О.Л. в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву про слухання справи у її відсутності, при вирішенні судом рішення покладається на думку суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що гараж дійсно ним самочинно побудований без належно затвердженого проекту та належного дозволу, проте вважає, що це не порушує права інших осіб, зокрема позивача ОСОБА_1.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд знаходить, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу або без належно і затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Якщо самочинне будівництво порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. П. 7 ст. 376 ЦК України передбачає, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила самочинне будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво.

Відповідно до договору купівлі-продажу №992 від 29.06.1983 року ОСОБА_2 являється власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані на земельній ділянці 910 кв. м., що знаходяться по АДРЕСА_1. Дане домоволодіння межує з домоволодінням ОСОБА_3

2

Згідно технічної документації, поданої позивачем, встановлено, що ОСОБА_3,., являється власником 13/25 частини житлового будинку - кв. №3, з надвірними будівлями по ; АДРЕСА_2.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на земельній ділянці, яка попередньо виділялась під забудову, та яка перебуває в користуванні, було самочинно побудовано споруду (добудову та реконструкцію гаража) без належного дозволу та належно затвердженого проекту, що підтверджується поясненнями сторін, рішеннями виконкому Ізяславської міської ради №131 від 22.10.2002 року, №265 від 27.06.2003 року. Проте, як пояснила представник Ізяславської міської ради Закревська О.Л., при наявності рішень міської ради про знесення самочинного будівництва, будь-яка технічна документація щодо того, чи побудовані гараж по АДРЕСА_1 з порушенням архітектурно-будівельних норм, відсутня.

Хоча в матеріалах справи наявний висновок судової будівельно-технічної експертизи №5 від 05.10.2006 року, проведеної експертом Мельник М.В., з якої вбачається, що розміщення самовільно побудованого гаража на земельній ділянці АДРЕСА_2 з грубим порушенням архітектурних та протипожежних = норм, що не відповідає вимогам нормативних документів в галузі будівництва - ДБН 360- « 92** „Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень", суд бере до уваги висновок будівельно-технічної експертизи №4-35 від 28.01.2007 року, проведеної експертом Загурським С.С., згідно якого встановлено, що місце розташування самовільно прибудованої будівлі (можливо гаража) до господарської будівлі на земельній ділянці по АДРЕСА_1, відповідає вимогам державних будівельних норм. Оскільки, як пояснила в судовому засіданні експерт Мельник М.В., нею помилково було застосовано інші протипожежні норми, тому вона погодилась з думкою експерта Загурського С.С. щодо того, що місце розташування самовільно прибудованої будівлі (можливо гаража) до господарської будівлі на земельній ділянці по АДРЕСА_1, відповідає вимогам державних будівельних норм.

Крім того, висновок будівельно-технічної експертизи №4-35 від 28.01.2007 року підтверджується і повідомленням Ізяславського РВ ГУ МНС України в Хмельницькій області №23 від 22.01.2006 року, повідомленням Ізяславської санепідемстанції №02/105 від 19.01.2007 року, згідно яких встановлено, що порушень протипожежних та санітарних норм при будівництві гаража на земельній ділянці АДРЕСА_1, не виявлено.

Згідно ст. 147 ЦПК України, висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 ЦПК України, відповідно до якої, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Пояснення позивача ОСОБА_1. про те, що побудований ОСОБА_2 гараж перешкоджає належному потраплянню світла до його будинку не підтвердженні належними доказами. Крім того, експерт Загурський С.С. в судовому засіданні пояснив, що побудований ОСОБА_2 гараж не перешкоджає належному освітленню та інсоляції житлового будинку, де проживає ОСОБА_1, дані норми передбачені ДБН 360-92** та підтверджується матеріалами справи.

Керуючись ст. 376 ЦК України, ДБН 360-92** „Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень", ст. ст.   147,174,212,213,214,215 ЦПК України,

рішив:

В задоволенні позову відмовити.

           Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів^

з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.