У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 9 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами  засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 10 червня 2005р.,

в с т а н о в и л а:

  Зазначеним вироком  засуджені:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий,

та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий,

- засуджені за ст. 186 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі кожен.

 Вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2  визнані винними у тому, що вони за попередньою змовою між собою 11.02.2005р. близько 23 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, разом з двома особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, за попередньою змовою групою осіб, біля АДРЕСА_1 із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого пограбували ОСОБА_3, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, та заволодівши його грошима у сумі 6 гривень.

Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду м. Києва від 8 листопада 2005 року вирок залишений без зміни.

       У касаційних скаргах засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять судові рішення у справі скасувати, а справу закрити, оскільки пограбування ОСОБА_3 вони не вчиняли, а безпідставно були затримані працівниками міліції. У справі були допущені порушені вимоги кримінально-процесуального закону, у тому числі і застосування недозволених методів ведення слідства.

       Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що у їх задоволенні слід відмовити.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчинені злочину за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих в судовому засіданні і наведених у вироку доказів.

Так, з показань потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що 11.02.2005 р. близько 22.50 год. він підійшов до свого під'їзду АДРЕСА_1. В його бік йшла група молодих людей, при цьому він почув як один з хлопців з тієї групи запропонував його пограбувати. Через 2-З секунди до нього підбігло двоє хлопців і один з них, який був одягнутий в дублянку, наніс йому сильний удар кулаком в чоло. Йому продовжили завдавати удари руками і ногами, спочатку били два хлопці, а потім до них приєдналися ще два хлопці, нанесли приблизно 6 ударів у чоло і не менше 6 ударів по тулубу. Хтось з хлопців витяг у нього з кишені гроші в сумі 6 грн. Дружина викликала міліцію, коли приїхали працівники міліції, він розповів, що трапилось, і разом з ними у патрульній машині поїхав по ІНФОРМАЦІЯ_2. За зупинкою громадського транспорту знаходилось декілька осіб, які побачивши міліцейську машину почали тікати, працівники міліції, переслідуючи їх, затримали ОСОБА_2 і ОСОБА_1. Він підійшов до останнього і сказав, що це саме та особа, яка вчинила відносно нього злочин, на що ОСОБА_1відповів, що жалкує, що вони його не добили.

 За даними протоколів пред'явлення осіб для впізнання потерпілий ОСОБА_3 серед представлених осіб опізнав ОСОБА_1 О.В. і ОСОБА_2 як осіб, які напали на нього.

Про те, що  ОСОБА_3 біля під'їзду били невідомі ствердили свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

 Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_3 були виявлені легкі тілесні ушкодження.

        За таких обставин дії  ОСОБА_2 і ОСОБА_1  кваліфіковані правильно.

  Міра покарання призначена їм з урахуванням вимог ст. 65 КК України.

  Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, у тому числі і тих, на які посилаються у касаційних скаргах засуджені, і, які тягли б за собою скасування чи зміну постановлених судових рішень не встановлено. 

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не знайдено.

               Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

У задоволенні касаційних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.                                                                                 

С у д д і:

Верещак В.М.                              Пивовар В.Ф.                  Редька А.І.