Справа № 121/1385/13-ц

2/121/811/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року Ялтинський міський суд АР Крим в складі :

судді Короткової Л.М.

при секретарі Шпетній Г.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася з дійсним позовом до суду, в якому просить зобов’язати відповідачку повернути самовільно зайняту нею земельну ділянку площею 0,0012 га, яка належить позивачці на підставі державного акту на право власності за адресою м. Ялта смт. Гаспра пров. Вітрильний в районі будинку № 7 та зобов’язати відповідачку провести знесення елементів конструкції будівлі, яка споруджена відповідачкою на належній їй земельній ділянці вздовж межі земельної ділянки (точка 4.70-точка-5.56- точка-3.99-точка1.50-точка) . Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона отримала в 2010 році державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0060 га за адресою м. Ялта смт. Гаспра пров. Вітрильний в районі будинку № 7, в липні 2011 року встановила в натурі межі земельної ділянки, які були узгоджені з суміжними землекористувачами, яким на той час була Гаспринська селищна рада. Відповідачка пізніше отримала у власність також земельну ділянку поряд з її ділянкою, вони з нею погодили межі земельної ділянки, але відповідачка почала самовільне будівництво гаражу на своїй ділянці та виступила за межі своєї ділянки таким чином, що межеві знаки у неї залишилися в побудованій будівлі і захопила земельну ділянку площею 0,0012 га що належить позивачці. Самостійно відновити порушене становище відповідачка не бажає, що змушує позивачку звернутися до суду. В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та також просить стягнути з відповідачки понесені нею судові витрати по справі: за сплату судового збору – 94 грн. 10 коп., за проведення експертизи -1500 грн. та 3150 грн. збитків за винос меж в натуру.

Відповідачка та її представник позовні вимоги не визнали та пояснили, що при отриманні у власність земельної ділянки відповідачкою 12.04.2011року загальною площею 0,0100 га на відведеній їй земельній ділянці вже стояла споруда та земельну ділянку і виділяли саме вже під споруду. Відповідачка погоджувала встановлення меж з позивачкою, тому вважає, що не захоплювала її земельну ділянку. Просять відмовити в задоволенні позову. Судами вже розглядалися спори між сторонами, та не встановлено з боку відповідачки порушення прав позивачки.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.

Судом встановлено, що позивачці на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку виданого 26.11.2010 року належить земельна ділянка загальною площею 0,0060 га за адресою м. Ялта смт. Гаспра пров. Вітрильний в районі будинку № 7(ар.с.6).

За цією ж адресою знаходиться також земельна ділянка загальною площею 0,0100 га, яка належить відповідачці ОСОБА_2

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи № 1206-1 від 07.03.2012року (ар.с.35-47) відповідачкою ОСОБА_2 на земельній ділянці будується споруда частково на земельній ділянці, яка їй належить та частково ця споруда накладається на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1, площа накладання 0,0012 га і таким чином ОСОБА_1 чиняться перешкоди, бо забудовується її земельна ділянка. Накладання земельних ділянок при затвердженні проектів по їх відводу сторонам не встановлено, але відновлені межеві знаки ділянки ОСОБА_2 розташовані всередині її будівлі.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачка вийшла за межі земельної ділянки, яка їй належить на праві власності і захопила земельну ділянку позивачки.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється і таким шляхом, як відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Факт порушення з боку відповідачки земельних прав позивачки шляхом побудови на її ділянці розміром 0,0012 га капітальної споруди підтверджується також відповіддю Управління держкомзему у м. Ялта від 12.09.2011р.(ар.с.151) та експертним дослідженням від 25.04.2012р., з якого вбачається, що межі капітальної будівлі, яка побудована ОСОБА_2 не відповідають межам, позначених в проектах землеустрою по відводу земельних ділянок сторонам(ар.с.162-163).

Доводи відповідачки в тій частині, що їй земельна ділянка виділялася вже під побудовану споруду не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки на даний час споруда, яку побудувала відповідачка не узаконена, дозволу на її будівництво вона не отримувала, тобто ця споруда є самовільним будівництвом, а з проекту відводу земельної ділянки відповідачці вбачається, що їй земельна ділянка виділася під будівництво гаражу в відведених межах, а не під уже збудовану будівлю.

Також не приймаються до уваги доводи відповідачки в тій частині, що позивачка погодилася з встановленими нею межами по вже побудованій стіні гаражу, бо як пояснили самі сторони в судовому засіданні підписання узгодження меж між суміжними землекористувачами(ар.с.111-113) здійснювалося по документам, а не на місцевості та по встановленим координатам, а фактично ці координати в подальшому (точка 4.70-точка-5.56- точка-3.99-точка1.50-точка) залишилися в середині побудованої відповідачкою будівлі.

Судом також прийняті до уваги судові рішення, які були надані сторонами по справі: рішення Ялтинського міського суду від 08.08.2011року, яким відмовлено в задоволенні аналогічного позову позивачки, бо вона на той час не визначила конкретний спосіб захисту своїх прав і це не позбавляло її права звернутися з таким же позовом до суду; постановою Ялтинського міського суду від 15.11.2011року, якою скасовано постанову Державної інспекції управління Держкомзему в м. Ялта про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП не встановлювався факт чи були з боку відповідачки порушення прав позивачки чи ні.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що з боку відповідачки порушені земельні права позивачки, тому вимоги позивачки про усунення цих порушень у спосіб який вона зазначила, а саме повернення з боку відповідачки належної їй земельної ділянки площею 0,0012 га та знесення елементів конструкцій будівлі, розташованих на цій частці земельної ділянки за рахунок відповідачки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивачки про стягнення судових витрат, понесених нею по справі підлягають частковому задоволенню. Відповідно до ч.3 ст. 79 ЦПК України до судових витрат по справі суд відносить оплату позивачкою судового збору в сумі 94 грн. 10 коп. та витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи 1500 грн., які відповідно до ст.. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки як зі сторони не на користь якої ухвалене рішення.

Що стосується понесених позивачкою збитків в розмірі 3150 грн. по виносу в натурі меж земельної ділянки, то суд вважає, що вони не підлягають стягненню з відповідачки, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що ці межі(а саме з земельною ділянкою відповідачки) позивачка при отримання державного акту на право власності земельної ділянки повинна була встановити виносом меж земельної ділянки в натурі в травні 2010року(ар.с.108), але вона не зробила цього, бо зі сторони меж земельної ділянки, яка в подальшому була виділена відповідачці була стіна, тому ці межі не могли бути встановлені на той час, тому їх винесення відбувалося не фактично, а по технічній документації. Це був обов’язок самої позивачки як умова отримання нею права на користування земельною ділянкою, тому ці витрати вона повинна нести виключно сама. Отже в задоволенні цих вимог варто відмовити, бо вони не є збитками з вини відповідачки.

Керуючись ст. 152 ЗК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки – задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку ОСОБА_1 площею 0,0012 га шляхом знесення елементів конструкції самовільної будівлі, які знаходяться на території земельної ділянки ОСОБА_1 за адресою м. Ялта смт. Гаспра пров. Вітрильний в районі будинку № 7 вздовж межі земельної ділянки(точка 4.70-точка-5.56- точка-3.99-точка1.50-точка) відповідно державному акту на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 0111946200:01:004:0597) за власний рахунок, а в разі невиконання рішення провести примусове знесення вказаних конструкцій на земельній ділянці ОСОБА_1 з подальшим стягненням витрат з відповідачки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 1594 грн. 10 коп.

В задоволенні інших вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду АР Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. 294 ЦПК України.

Суддя: