У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 07 листопада 2006 року в м. Києві  кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області від 26 травня 2005 року.

Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 березня  2005 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянин України, неодноразово

судимий, останній раз 20.08.2004 року

за ст. 309 ч. 2 КК України на 2 роки

позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України

звільнений від відбування покарання

з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України на п”ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1 визначено п”ять років два місяці позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 292 грн. 92 коп. судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області від 26 травня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 05 січня 2005 року в денний час поблизу будинку АДРЕСА_1 в кущах знайшов і незаконно привласнив з метою збуту два шприца з 4,47 грамами психотропної речовини - метамфетаміну (первитину), вага сухого залишку якого становила 0,674 грами. Зберігаючи при собі  зазначені психотропні речовини, він переніс їх у будинок АДРЕСА_1, де продовжував незаконно зберігати з метою збуту.

06 січня 2005 року приблизно о 10-ій год. поблизу будинку АДРЕСА_1 він незаконно збув ОСОБА_2 за 15 гривень  шприц з 1,9 грамами психотропної речовини - метамфетаміну (первитину), вага сухого залишку якого становила 0,284 грами.

Цього ж дня приблизно о 10-ій год. 30 хв. ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції, які виявити та вилучили в нього шприц з 2,57 грамами психотропної речовини - метамфетаміну (первитину), вага сухого залишку якого становила 0,39 грам, який він незаконно зберігав з метою збуту.

У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на нове розслідування або на новий апеляційний розгляд. Вказує на однобічність і неповноту апеляційного розгляду. Посилається на відсутність у його діях кваліфікуючої ознаки - повторності. Також стверджує, що йому не були роз”яснені процесуальні наслідки скороченого розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обгрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 повністю визнавав себе винним у незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних психотропних речовин, не оспорював фактичні обставини справи та висловився про недоцільність дослідження доказів.

Роз'яснивши ОСОБА_1 процесуальні наслідки скороченого розгляду справи згідно ч. 3 ст. 299 КПК України та впевнившись у добровільності та істинності позиції підсудного, про що свідчать дані протоколу судового засідання, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались.

Таким чином, доводи в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про порушення судом кримінально-процесуального закону при визначені обсягу доказів та порядку їх дослідження є безпідставними.

Як слідує з ч. 1 ст. 365 КПК України апеляційним судом не перевіряються висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких відповідно до вимог частини першої статті 299 і статті 301-1 цього Кодексу докази не досліджувались.

При розгляді справи за апеляцією засудженого ОСОБА_1 апеляційний суд послався на вимоги даного закону та перевірив її доводи, які не стосуються фактичних обставин справи, мотивовано зазначивши підстави, через які визнав апеляцію необгрунтованою.

З огляду на викладене безпідставними вважаються доводи в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про неповноту і однобічність апеляційного розгляду.

Безпідставними є також посилання засудженого ОСОБА_1 про порушення його права на захист при розгляді справи в апеляційному суді, оскільки в судовому засіданні апеляційної інстанції брав участь адвокат ОСОБА_3.

Враховуючи те, що судом першої інстанції не досліджувались докази стосовно фактичних обставин справи, касаційний суд не входить в обговорення доводів касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України є правильною, а покарання йому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі не виявлено.

Отже, постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення відповідають вимогам закону. Тому підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

                                                           у х в а л и л а:

            у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

        судді:

            Ю.М. Кармазін                       М.Р. Кліменко                Є.Ф. Стрекалов