Справа № 1207/6349/12
Р І Ш Е Н Н Я
Ім»ям України
16 січня 2013 року Жовтневий райсуд м. Луганська
у складі:
судді - Рудської С.М.
при секретарі - Немічевій В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання кредитного договору, договору поруки недійсним
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися до суду з вказаною позовною заявою на обгрунтування вказавши, що 30.05.2008 р. між ОСОБА_1 та відповідачем ПАТ «Банк Форум» було укладено кредитний договір № 0186/08/09-ZNv за умовами якого відповідач надав йому кредит на споживчі цілі в сумі 31000 доларів США строком до 29.05.2018 року з відсотковою ставкою 13,5 % річних. На забезпечення виконання вказаного договору між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір поруки від 30.05.2008 року. Вважають, що вказаний кредитний договір суперечить законодавству України. Так, вказаний кредитний договір суперечить ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ні перед укладенням договору, ні протягом його дії, відповідач не повідомив позивача ОСОБА_1 в письмовій формі про умови надання кредиту, та не надав в повному обсязі інформації про умови кредитування, не повідомив його про можливість різкого і значного подорожчення кредиту через міну курсу долару США до гривні, не надав інформацію про вірогідність і наслідки такого подорожчання, що потягло придбання позивачем продукції (кредиту), яка не має потрібних властивостей, а саме стійкої вартості оплати за кредит. Оспорюваний договір не містить порядку його зміни, який би враховував інтереси споживача (позивальника), не містить умови припинення договору, хоча це є суттєвими умовами. Кредитний договір суперечить законодавству України щодо використання іноземної валюти як засобу платежу на території України, оскільки єдиним законним платіжним засобом в України є гривня і діюче законодавство встановлює обов»язок щодо вираження договірного зобов»язання у гривні. Іноземна валюта з точки зору права не є «грошовими коштами» і її використання може відбуватися лише у випадку і в порядку, встановлених законом. Жодним законом чи іншим нормативним актом законодавства не передбачена можливість надання банком-резидентом кредитів у іноземній валюті іншому резиденту для розрахунків на території України. Використання іноземної валюти у якості засобу платежу можливе лише за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України, а у відповідача така ліцензія відсутня. Проте, при здійсненні операції за кредитним договором, іноземна валюта всупереч законодавству, була використана сторонами у якості засобу платежу. Вказаний кредитний договір має бути визнаний недійсним, як такий, що суперечить законодавству України. Оскільки недійсність основного зобов»язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, то і договір порки, укладений на забезпечення оспорюваного кредитного договору, маж бути визнаний недійсним. Просять суд визнати недійсним кредитний договір № 0186/08/09-ZNv від 30.05.2008 р., укладений між відповідачем та позивачем ОСОБА_1; визнати недійсним договір поруки від 30.05.2008 р., укладений між відповідачем та позивачкою ОСОБА_2
Позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені нею позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні до викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з»явився, причини його повторної неявки в судове засідання суд вважає неповажними, оскільки ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження причин неявки, на які він посилається у своїх заявах.
Представник відповідача ПАТ «Банк Форум» позов не визнала, суду пояснила, що відповідно до банківської ліцензії їх банківська установа має право здійснювати операції з валютними цінностями. Позивач ОСОБА_1 свідомо обрав варіант отримання кредиту у доларах США, оскільки відсоткова ставка при цьому була набагато нижчою за відсоткову ставку при кредитуванні у національній валюті. Позичальнику були відомі усі умови договору та не існувало жодних обставин, які б примусили його прийняти ці умови, всупереч його волі на невигідних для нього, на його думку, умовах. При укладенні договору, визнання якого недійсним є предметом розгляду цієї справи, було додержано усі вимоги діючого законодавства України щодо їх змісту та форми, тому підстав для задоволення позову немає. Просить у задоволенні позову відмовити за необгрунтованістю.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Загальними зборами акціонерів АКБ «Форум» від 04.03.2010 року (протокол № 1/2010) було затверджено нову редакцію Статуту, згідно з яким ПАТ «Банк Форум» є правонаступником всіх прав та зобов»язань АКБ «Форум» у зв»язку зі зміною його найменування (назви).
Судом встановлено, 30.05.2008 р. між ОСОБА_1 та АКБ «Форум» було укладено кредитний договір № 0186/08/09-ZNv за умовами якого відповідач надав позивачу ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі в сумі 31000 доларів США строком до 29.05.2018 року з відсотковою ставкою 13,5 % річних (а.с. 10-12).
30.05.2008 р. на забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору № 0186/08/09-ZNv від 30.05.2008 р. між позивачкою ОСОБА_2 та АКБ «Форум» було укладено договір поруки (а.с. 13).
Пунктом 7.2 Кредитного договору № 0186/08/09-ZNv від 30.05.2008 р. передбачено, що умови кредитування відповідно до п. 2 ст. 11 закону України «Про захист прав споживачів» позичальником отримано до укладенні кредитного договору. Про ознайомлення з усіма умовами кредитування відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач ОСОБА_1 підтвердив своїм особистим розписом на кредитному договорі.
Порядок зміни умов договору, викладений в розділі 5 кредитного договору № 0186/08/09-ZNv від 30.05.2008 року.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168.
Згідно ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно -правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» установлено, що кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків з розміщення залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитній операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.
Щодо вимог п. п. «в» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання та одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Ця обставина не дозволяє стверджувати, що режим індивідуального ліцензування поширюється на валютні операції, пов»язані з наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті іншим резидентам.
Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.10.2004 року № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).
Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку.
Судом встановлено, що ПАТ «Банк Форум» на момент укладення спірного кредитного договору № 0186/08/09-ZNv від 30.05.2008 р. мав дозвіл НБУ на здійснення певних валютних операцій, який є генеральною ліцензією (а.с. 29-31).
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) зазначених вимог, згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України тягне за собою визнання такого правочину недійсним.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України правочин може бути визнаний судом недійсним у разі заперечення його дійсності однією зі сторін або іншою зацікавленою особою на підставах, встановлених законом.
Виходячи з наведеного, дослідивши надані суду докази, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про необхідність відмови позивачам у задоволенні їх позову через необґрунтованість вимог, оскільки протягом розгляду справи суду не було надано доказів на підтвердження наявності обставин, які б слугували підставою для визнання недійсним кредитного договору № 0186/08/09-ZNv від 30.05.2008 року та договору поруки від 30.05.2008 року, які було укладений між сторонами.
При цьому суд виходить з того, що позичальник ОСОБА_1 повинен був усвідомлювати валютні ризики, був вільний в виборі умов, у зв»язку з нижчою процентною ставкою оцінив свій інтерес на користь валютного кредиту у доларах США, одночасно прийнявши на себе всі можливі ризики від коливання курсу цієї іноземної валюти. Підписавши спірний договір, позичальник ОСОБА_1 виразив свою волю саме на вид кредитування в іноземній валюті.
На підставі ст.ст. 192, 215, 229, 627, 632, 1054 ЦК України, ст. ст. 19, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання кредитного договору, договору поруки недійсним відмовити за необгурнтованістю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області шляхом подачі у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Луганська.
Суддя: