ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2013 р.Справа № 5017/3630/2012

За позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України

до відповідача Комунального підприємства "Одесміськелектротранс"

про стягнення 3767,19грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: Любчик Д.О., діючий на підставі довіреності від 17.01.2013р. №778_14;

від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Моторне (транспортне) страхове бюро України, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" про стягнення понесених витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 3767,19грн. та 1000грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.12.12р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №5017/3630/2012.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2013р. строк розгляду спору продовженодо 28.02.2013р.

Відповідач позов визнав у повному обсязі відповідно до заяви, надісланої на адресу господарського суду Одеської області клопотанням від 22.02.2013р.(вх№6351/2013). Також відповідачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності представників (вх.6349/2013), яке судом розглянуто та задоволено.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

09.09.2008р. о 11год.35хв. у м.Одеса на перехресті вулиць Водопровідна-Чернишевського, сталася дорожньо - транспортна пригода за участю застрахованого автомобілю „Тойота", д/н 063-75 ОТ, що належить Гігоян Анатолію Георгійовичу, під керуванням Бартковської Лариси Анатоліївни, та автомобіля „ГАЗ", д/н 397-82 ОВ, що належить КП „Одесміськелектротранс", під керуванням водія Плотвіцького Миколи Дмитровича, внаслідок чого автомобіль „Тойота", д/н 063-75 ОТ, одержав механічні пошкодження.

На дату скоєння цієї пригоди цивільно-правова відповідальність водія Плотвіцького Миколи Дмитровича застрахована не була.

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 29.10.2008р. у справі №3-10984/08р., з врахуванням додаткової постанови у зазначеній справі від 21.09.2009р., Плотвицького Миколу Дмитровича визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпроАП з накладенням штрафу у розмірі 51грн.

В матеріалах справи наявний звіт №09-019 від 20.09.08р. про оцінку спеціаліста-автотоваровіду щодо оцінки вартості матеріальної шкоди, нанесеної у результаті пошкодження автомобіля „Тойота", д/н 063-75 ОТ та додатки до нього, відповідно до яких розмір завданої власнику пошкодженого застрахованого транспортного засобу матеріальної шкоди становить 3842,49грн., розрахованих з урахуванням результатів проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, а також приписів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду Державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р., довідника «Бюлетень автотоварознавця», а також вимоги до порядку та технології ремонту, встановлені заводом-виробником даної марки/моделі транспортного засобу, які містяться в комп'ютерній програмі для складання ремонтних калькуляцій «Audtex» (Німеччина), що враховує всі нормативи заводу-виробника.

06.05.2009р. Гігоян Анатолій Георгійович, з метою отримання відшкодування, звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/8102361 строк дії якого з 16.07.2008р. по 15.07.2009р.

На підставі наказу від 25.12.2009р. №3342, Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 3202,07грн. без врахування ПДВ згідно платіжного доручення №4976 від 28.12.2009р.

З матеріалів справи вбачається, що МТСБУ понесло витрати за послуги аварійного комісару, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії Акту виконаних робіт за дорученням МТСБУ №5813 від 16.09.2008р., рахунок №14-09 від 06.05.2009р. на суму 565,12грн. та платіжне доручення №2046 від 25.05.2009р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Приписами ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст.1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до приписів ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою. Наявність цих елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності, передбаченої ст.1187 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.ч.1,2 ст.1187 зазначеного кодексу джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України зазначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 1 ст.1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно пп. „а" п.41.1. ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п.1.7. ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи викладене, підтвердження постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 29.10.08р., з врахуванням додаткової постанови у зазначеній справі від 21.09.2009р., вини Плотвицького М.Д., який є працівником Комунального підприємства "Одесміськелектротранс", відшкодування позивачем заподіяної шкоди, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми, враховуючи що визнання відповідачем позову не суперечать законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування в порядку регресу з Комунального підприємства "Одесміськелектротранс 3202,07грн. та витрат на послуги аварійного комісару у розмірі 565,12грн. згідно виставленого рахунку №14-09 від 06.05.2009р., підлягають задоволенню як обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Позивач, Моторне (транспортне) страхове бюро України також просить суд стягнути судові витрати з оплати правової допомоги у розмірі 1000грн. згідно контракту про надання правової допомоги №47 від 07.09.2010р. та додаткової угоди №23 від 26.03.2012р. до зазначеного контракту. Позивачем додані платіжне доручення №1796 від 18.04.2012р. про сплату ТОВ „Авто-Юст" 1000грн. за послуги, передбачені вказаним контрактом та свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №2231 від 22.06.12р. видане Любчик Д.О.

Згідно ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, 07.09.10р. між Моторним (транспортним) страховим бюро України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто-Юст" (виконавець) укладено контракт №47 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець за винагороду приймає на себе зобов'язання з надання правової допомоги замовникові, на умовах, встановлених цим контрактом.

Згідно п.1.2. додаткової угоди №23 від 26.03.12р. до зазначеного контракту замовником передано, а виконавцем прийнято завдання на ведення справи за позовом замовника до Плотвицького М.Д. (ціна позову 3767,19грн.), вартість послуг становить 1000грн.

В свою чергу, у п.11 листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. №01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» зазначено, що суд може обмежити розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи. У визначенні ро зумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість еко номних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріа лів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи суд обмежує розмір суми, яка підлягає сплаті за надання правової допомоги до 500грн.

Таким чином, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору на суму 1609,5грн. та витрати на оплату правової допомоги у сумі 500грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" (65007, м.Одеса, вул.Водопровідна, 1, р/р35445007002588 в УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 03328497) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, Русанівський б-р, 8, п/р2600202284871 в Укрєксімбанку м.Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) суму страхового відшкодування у розмірі 3767(три тисячі сімсот шістдесят сім)грн.19коп., витрати на оплату правової допомоги у сумі 500(п'ятсот)грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609(одна тисяча шістсот дев'ять)грн.50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.03.2013р.

Суддя Ю.Г. Фаєр