У х в а л а

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

                    захисника       ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 16 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на судові рішення щодо ОСОБА_2

             Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 березня 2006 року

                                   ОСОБА_2,

                                   ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

                                   не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком три роки.

            Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь представника потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на відшкодуванні матеріальної шкоди 644 гривні, на користь малолітньої потерпілої ОСОБА_3 - 5 000 гривень  на відшкодування моральної шкоди.

           Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 30 травня 2006 року зазначений вирок залишено без зміни.

           ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 23 травня 2005 року приблизно об 11-й годині, керуючи мотоциклом ЯВА - 350, р.н. НОМЕР_1, та, рухаючись по вул. Пархоменко в м. Слов'янську, Донецької області, порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху та здійснив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_3, яка перебігала проїзну частину, заподіявши потерпілій  тяжкі тілесні ушкодження.

           У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1  вказує на допущені в справі істотні порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування судом кримінального закону та просить судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на нове розслідування.

           Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення захисника ОСОБА_1, який підтримав касаційну скаргу у повному обсязі, міркування прокурора, який просив змінити судові рішення щодо ОСОБА_2, застосувавши до нього ст. 75 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

         Висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обґрунтованим. Цей висновок, зокрема, ґрунтується на показаннях потерпілої ОСОБА_3 про те, що 23 травня 2005 року вона була збита на проїзній частині дороги мотоциклом, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які підтвердили показання потерпілої. Ці показання також узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи, згідно з яким ОСОБА_3 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, висновком автотехнічної експертизи, протоколами огляду місця ДТП та огляду мотоцикла, який належав ОСОБА_2

                Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 286 КК України.

         Разом із тим, при призначенні ОСОБА_2 покарання суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, не в повній мірі   врахував обставини, за яких був вчинений злочин, поведінку засудженого після його вчинення, а саме, вжиття невідкладних заходів для надання потерпілій необхідної допомоги, те, що засуджений позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, частково відшкодував заподіяну шкоду.     

         З урахуванням усіх обставин справи колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, а тому вважає за необхідне прийняти рішення про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.  

         Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

у х в а л и л а:

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

         Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 30 травня 2006 року щодо ОСОБА_2 змінити.

         На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування          основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки.

         На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

         З-під варти ОСОБА_2 звільнити.

         У решті зазначені судові рішення залишити без зміни. 

С у д д і: 

     Коновалов В.М.                       Кривенда О.В.                      Скотарь А.М.