У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Верещак В.М., |
|
суддів |
Пивовара В.Ф., Редьки А.І., |
|
за участю прокурора |
Глибченко Т.Г., |
розглянувши в судовому засіданні 2 листопада 2006 року у м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2, захисника засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 та касаційним поданням першого заступника прокурора Кіровоградської області на вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 10 липня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
Зазначеним вироком
ОСОБА_3,
1988 року народження,
раніше судимий, -
засуджений:
- за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України на 14 років позбавлення волі;
- за ст. 187 ч. 4 КК України на 10 років позбавлення волі;
- за ст. 152 ч. 3 КК України на 9 років позбавлення волі;
- за ст. 153 ч. 2 КК України на 6 років позбавлення волі;
- за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 70, 71 КК України остаточно до відбування призначено 14 років 6 місяців позбавлення волі;
ОСОБА_6,
1986 року народження,
не судимий, -
засуджений:
- за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ст. 187 ч. 4 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ст. 152 ч. 3 КК України на 10 років позбавлення волі;
- за ст. 153 ч. 2 КК України на 6 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточно до відбування ОСОБА_6 призначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
За ст. 185 ч. 3 КК України ОСОБА_6 виправданий за відсутністю складу злочину;
ОСОБА_1,
1990 року народження,
не судимий, -
засуджений:
- за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України на 12 років позбавлення волі;
- за ст. 187 ч. 4 КК України на 10 років позбавлення волі;
- за ст. 152 ч. 3 КК України на 8 років позбавлення волі;
- за ст. 153 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточно до відбування ОСОБА_1 призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі;
ОСОБА_4,
1991 року народження,
не судимий, -
засуджений:
- за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України на 11 років позбавлення волі;
- за ст. 187 ч. 4 КК України на 10 років позбавлення волі;
- за ст. 152 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі;
- за ст. 153 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточно ОСОБА_4 до відбування призначено 11 років позбавлення волі.
У справі задоволені цивільні позови.
Засуджені визнані винними у вчиненні злочинів за таких обставин.
25 грудня 2005 року близько 22 години під час розпиття спиртних напоїв у будинку ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_1 Кіровоградського району Кіровоградської області ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на пропозицію ОСОБА_3 вступили в злочинну змову про скоєння розбійного нападу на одиноку жительку села - престарілу ОСОБА_7 з метою заволодіння її грошима.
Близько 24 години того ж дня всі прибули до її будинку по АДРЕСА_1 де діючи, згідно заздалегідь розробленого плану і розподілу ролей ОСОБА_4 став на сторожі біля воріт і біля нього знаходився ОСОБА_3.
ОСОБА_6, розбивши вікно, проник у будинок, наніс близько п'яти ударів в обличчя та голову потерпілої, яка на шум вийшла в коридор, від чого вона впала.
Продовжуючи свої дії, ОСОБА_6, взявши голову потерпілої обома руками, ударив нею приблизно п'ять разів об підлогу та чотири рази об алюмінієвий бідон.
Від отриманих ударів потерпіла втратила свідомість.
В цей час ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зайшли в будинок, а ОСОБА_4 залишився на вулиці спостерігати за оточуючою обстановкою.
В будинку засуджені стали шукати гроші.
Залишивши своє місце, ОСОБА_4 також зайшов шукати гроші. Проходячи в коридорі, він побачив, що потерпіла прийшла до свідомості і повідомив про це ОСОБА_6, щоб він наніс їй ще удари. З метою доведення до кінця злочинного умислу на вбивство, ОСОБА_6 наніс ОСОБА_7 кулаком п'ять ударів в обличчя, чотири рази ударив головою об підлогу, допитуючись, де знаходяться гроші.
Після цього ОСОБА_6 вирішив скористатися безпорадним станом потерпілої і скоїти з нею статевий акт.
Після скоєння насильницького статевого акту ОСОБА_6 запропонував скоїти статевий акт всім засудженим, на що вони погодилися.
Скориставшись безпорадним станом потерпілої, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почергово згвалтували її та задовольнили статеву пристрасть неприродним способом.
Коли потерпіла через деякий час прийшла до свідомості, ОСОБА_1 повідомив про це ОСОБА_6 і той з метою доведення умислу на вбивство до кінця наніс їй чотири удари ногою у лівий бік, сім ударів кулаком в обличчя, вісім ударів в область грудної клітки.
Під час побиття інші засуджені зайшли в коридор і вирішили з метою, щоб потерпіла нікого не впізнала, нанести їй ще удари, що ОСОБА_6 і зробив, нанісши їй не менше п'яти ударів ліхтарем в область голови.
Від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла на місці події померла.
Під час скоєння розбійного нападу засуджені обшукали будинок і заволоділи майном та грошима на загальну суму 1442 грн. 05 коп., якими розпорядилися на свій розсуд.
Крім того, ОСОБА_3 13 вересня 2005 року близько 23 години за попередньою змовою з іншою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком, з огородженої території току сільськогосподарського фермерського господарства ІНФОРМАЦІЯ_2 Кіровоградського району Кіровоградської області таємно викрали кобилу, вагою 470 кг, вартістю 2350 грн., якою розпорядилися на власний розсуд.
У касаційних скаргах:
- захисник засудженого ОСОБА_1- адвокат ОСОБА_2 покликається на недоведеність винності його підзахисного у змові на вбивство потерпілої ОСОБА_7 та її згвалтування.
Просить скасувати вирок в частині засудження ОСОБА_1за ст. ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12, 152 ч. 3, 153 ч. 2 КК України у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та пом'якшити покарання;
- засуджений ОСОБА_1 заперечує свою причетність до злочинів і стверджує, що на досудовому слідстві і в суді обмовив себе та інших під впливом погроз з боку працівників правоохоронних органів.
Просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд;
- захисник засудженого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 стверджує, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не перебували у злочинній змові на умисне вбивство та згвалтування потерпілої ОСОБА_7.
Просить скасувати вирок в частині засудження ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за ст. ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12; 152 ч. 3; 153 ч. 2 КК України та перекваліфікувати їх дії з ч. 4 ст. 187 на ч. 3 ст. 187 КК України і відповідно пом'якшити покарання.
У касаційному поданні перший заступник прокурора Кіровоградської області покликається на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених і з цих підстав просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка частково підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги та касаційне подання задоволенню не підлягають.
Висновок суду про винність ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, грунтується на зібраних у справі і перевірених у судовому засіданні доказах, оцінених у сукупності.
Доводи скарг захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_1, що останній та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не перебували у попередній змові на умисне вбивство ОСОБА_7 та її згвалтування, і, як випливає зі змісту скарг, дії ОСОБА_6 вийшли за межі домовленостей, тобто, з його боку мав місце ексцес виконавця, - безпідставні.
Суд першої інстанції дав правильну оцінку показанням засуджених на досудовому і судовому слідстві, згідно з якими між ними склалася попередня домовленість на заволодіння грошима ОСОБА_7 і в процесі цього відбувся попередній розподіл ролей.
Фактичні обставини справи, як вони встановлені судом, свідчать, що кожен із засуджених виконував ту роль, яка йому була попередньо відведена.
Всі засуджені підтвердили, що за повідомленням ОСОБА_3 потерпіла його знала, а тому застосування насильства щодо неї останній поклав на ОСОБА_6, що той і виконав.
Той факт, що засуджені були у змові на позбавлення життя ОСОБА_7, підтверджується і їх показаннями про те, що коли потерпіла приходила до свідомості, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 повідомляли про це ОСОБА_6а і той продовжував наносити удари.
Кількість ударів, сила, з якою вони наносилися, їх локалізація у життєво важливі органи також є свідченням умислу засуджених на позбавлення потерпілої життя.
За показаннями засуджених, в тому числі і ОСОБА_3, останній був у будинку, шукав гроші і речі, гвалтував потерпілу.
Сам ОСОБА_3 визнав, що потерпіла його впізнала.
Отже, за умови залишення ОСОБА_7 живою всі усвідомлювали про невідворотність покарання у зв'язку зі зверненням потерпілої до правоохоронних органів.
З урахуванням наведеного суд дійшов обгрунтованого висновку, що кожен із засуджених виконав свою роль в умисному вбивстві потерпілої, а отже, є співвиконавцем вчиненого злочину.
Безпідставними є і доводи скарг, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 не гвалтували потерпілу та вони ж і ОСОБА_3 не задовольняли з нею статеву пристрасть неприродним способом.
Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 визнали, що самі згвалтували потерпілу та те ж саме вчинили з нею ОСОБА_4 і ОСОБА_1.
Даними висновків судово-імунологічних експертиз спростовуються доводи скарг, що засуджені не вчиняли з потерпілою насильницькі статеві акти неприродним способом.
Дії ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_1і ОСОБА_4 кваліфіковані правильно як умисне вбивство за попередньою змовою групою осіб, корисливих мотивів, при розбійному нападі та згвалтування і задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинені групою осіб.
Доводи скарг, що матеріалами справи не доведена попередня змова на згвалтування та задоволення статевої пристрасті неприродним способом, не грунтуються на законі, який передбачає відповідальність за ці злочини, вчинені групою осіб, і без наявності попередньої змови.
Не підлягає задоволенню і касаційне подання прокурора щодо ніби-то безпідставного виключення з обвинувачення всіх засуджених п. п. 9, 10 ч. 2 ст. 115 КК України.
Фактичні обставини справи, як вони встановлені судом і у касаційному поданні це не оспорюється, свідчать, що до потерпілої застосовувалося насильство у зв'язку з заволодінням її майном, і, як показали засуджені, при згвалтуванні її не били, бо вона вже була без свідомості.
Отже, основним мотивом поведінки засуджених у процесі позбавлення потерпілої життя був корисливий мотив.
Така кваліфікація відповідає роз'ясненням, які містяться у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи.
Що ж стосується покарання, призначеного кожному із засуджених, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання і є диференційованим з урахуванням ролі і ступеню участі кожного із засуджених у вчинених злочинах.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_2 та захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та касаційне подання першого заступника прокурора Кіровоградської області залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 10 липня 2006 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 залишити без змін.
С у д д і:
Верещак В.М. Пивовар В.Ф. Редька А.І.