У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 16 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Петровського районного суду м. Донецька від 29 листопада 2005 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

двічі судимого, останнього разу

28.09.2005 року за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

засуджено за ч.2 ст.121 КК України на 7 років позбавлення волі, а на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено 7 років 6 місяців позбавлення волі.

У апеляційному порядку справа не переглядалась.

ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 9 червня 2005 року близько 13 години 15 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у будинку АДРЕСА_1, разом з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, під час конфлікту, який виник на ґрунті неприязних відносин, умисно, наніс потерпілому ОСОБА_2 численні удари руками та один удар ногою по голові, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких сталася його смерть.

У касаційному поданні, прокурор вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.121 КК України є надмірно м'яким, призначеним без урахування особи засудженого.

Крім того, прокурор посилається на неправильне застосування кримінального закону, у частині призначеного засудженому покарання. Зазначає, що ОСОБА_1 вчинив злочин 9 червня 2005 року, тобто до постановлення вироку Мар'їнського районного суду від 28 вересня 2005 року, а тому остаточне покарання ОСОБА_1 необхідно було призначати за правилами ч.4 ст.70 КК України, а не ст.71 КК України.

Просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та дослідженими у судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Як убачається із матеріалів справи, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого, та правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.121 КК України, що у касаційному поданні не оскаржується.

Однак призначаючи ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків, суд неправильно застосував кримінальний закон та призначив покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості та особі засудженого через його м'якість.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року, “Із урахуванням ступеню тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу, судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму за наявності рецидиву злочинів..”

Призначаючи ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КК України у межах мінімального строку, передбаченого санкцією статті суд не в повній мірі врахував, що ОСОБА_1 раніше двічі судимий за умисні, корисливі, в тому числі, тяжкі злочини, судимість за які не погашена, даний злочин скоїв в період проведення досудового слідства за попередньою справою, у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи, що злочин за який ОСОБА_1 було засуджено вироком Петровського районного суду м. Донецька, ним вчинено 9 червня 2005 року, тобто, до постановлення вироку Мар'їнського районного суду від 28 вересня 2005 року, засудженому необхідно було призначити покарання за сукупністю злочинів у відповідності з ч.4 ст.70 КК України, за правилами передбаченими в частинах першій-третій цієї статті.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано кримінальний закон, та призначено покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості та особі засудженого, що згідно ч.1 ст.398 КПК України, є підставою для скасування судового рішення, вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 395-396 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Вирок Петровського районного суду м. Донецька від 29 листопада 2005 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

с у д д і:

Кравченко К.Т.          Лавренюк М.Ю.                            Заголдний В.В.