У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

  представника потерпілого                                  ОСОБА_1,

  потерпілого                                                         ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні 9 листопада 2006 року в м. Києві  кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Криму від 21 серпня 2006 року, якою кримінальна справа щодо

                                   ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,

обвинуваченого за п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

                                   ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, не судимого,

обвинуваченого за п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

                                   ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого,

обвинуваченого за п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

                                   ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, не судимого,

обвинуваченого за ч. 5 ст. 27, п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

направлена прокурору на додаткове розслідування.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обвинувачуються у тому, що з 20 години 23 березня 2006 року до 4 години 24 березня 2006 року, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, в селі ІНФОРМАЦІЯ_5 Совєтського району АР Криму, спільно з ОСОБА_6 та іншими особами, на ґрунті особистих неприязнених відносин умисно нанесли потерпілому ОСОБА_7 безліч ударів руками й ногами у різні частини тіла. Після побиття останнього усі разом погрузили його у багажник автомобіля і повезли в район ферми села ІНФОРМАЦІЯ_5 до криниці з метою скидання його у криницю. У дорозі скінчилось пальне і ОСОБА_4 з ОСОБА_6 пішли в село за пальним. ОСОБА_6 залишився в селі, а ОСОБА_4 повернувся з пальним. Заправивши автомобіль, ОСОБА_4 ОСОБА_3 і ОСОБА_5 продовжили рух і привезли потерпілого до криниці, де всі разом знову нанесли потерпілому удари кулаками і камінням по тілу і в голову. Після чергового побиття ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 скинули його тіло до криниці на глибину понад 30 метрів, у такий спосіб убивши його.

Під час розгляду справи суд прийшов до висновку про неправильну кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_6 як посібника вбивства з посиланням на ч. 5 ст. 27 КК України. На думку суду, він діяв як співвиконавець вбивства потерпілого і діяв із спільним умислом з іншими підсудними, який був направлений на вбивство потерпілого. А тому його дії слід правильно кваліфікувати за п.п. 4,12 ч. 2 ст. 115 КК України. Оскільки на думку суду, злочинні дії ОСОБА_6 підлягають кваліфікації за вчинення ним більш тяжкого злочину, суд задовольнив клопотання потерпілого ОСОБА_2 і повернув дану кримінальну справу прокурору для додаткового розслідування і запропонував органам досудового слідства дати правильну юридичну оцінку злочинним діям  ОСОБА_6.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати ухвалу суду про повернення справи щодо ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на додаткове розслідування і направити справу до апеляційного суду на новий судовий розгляд у зв'язку з тим, що підстави для додаткового розслідування відсутні. Крім того, КПК України передбачає можливість зміни обвинувачення у тому числі і перекваліфікацію дій підсудної особи в судовому засіданні..

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, який касаційне подання підтримав і просив скасувати ухвалу суду про направлення справи на додаткове розслідування, як необґрунтовану, заслухавши думку потерпілого ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1, які наполягали на направленні справи на додаткове розслідування, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню, а ухвала суду щодо ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 підлягає скасуванню.

            Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК та п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 р. № 2 “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ

на додаткове розслідування”, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. Однак, відповідно до ст. 277 КПК України прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення до закінчення судового слідства у справі.

Крім того, відповідно до п. 13 названої постанови Пленуму, суд не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність і кваліфікацію вчиненого.

            Допитавши в судовому засіданні підсудних, не провівши у повному обсязі судове слідство у справі і не дослідивши зібрані у справі докази, суд передчасно прийшов до висновку про неправильну кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_6.

            За таких обставин ухвала суду про направлення справи на додаткове розслідування не може бути визнана законною і обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

            Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

            Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Криму від 21 серпня 2006 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, а справу направити того ж суду, але в іншому складі суддів.

с у д д і:

Кравченко К.Т.                  Кривенда О.В.                   Мороз М.А.