Справа № 0308/14191/12 Головуючий у 1 інстанції:Крупінська С.С.

Провадження № 22-ц/773/275/13 Категорія: 56 Доповідач: Антонюк К.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк К.І.

суддів - Лівандовської-Кочури Т.В., Веремчук Л.М.

при секретарі Масляній С.В.

з участю:

представника позивачів ОСОБА_1

представника третьої особи АТ КБ «Надра» Куковського І.О.

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, третя особа на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Луцької міської ради до Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» про виключення з акту опису та звільнення майна з-під арешту, за апеляційною скаргою третьої особи Публічного акціонерного товариства Комерційний банк (далі по тексту АТ КБ) «Надра» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2012 року позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 задоволено.

Постановлено звільнити (виключити) з акту опису й арешту майна квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, третя особа АТ КБ «Надра» подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на незаконність рішення суду із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким по суті позовних вимог відмовити.

В суді апеляційної інстанції представник третьої особи АТ КБ «Надра» Куковський І.О. та представник відповідача ОСОБА_3, кожен окремо, апеляційну скаргу з підстав, у ній наведених, підтримали у повному обсязі, тоді як представник позивачів ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав, просив її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Служби у справах дітей Луцької міської ради в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи. І оскільки про причини своєї неявки суд не повідомляв, про відкладення розгляду справи не клопотав, то у відповідності з вимогами ст.305 ЦПК України колегією суддів було визнано за можливе апеляційний розгляд даної справи проводити за його відсутності.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін з таких мотивів.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Статтею 231 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 235 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, і це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну правову оцінку, що на виконанні в Першому відділі державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист від 19.08.2009 року про примусове стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь АТ КБ «Надра» 222520, 55 грн. кредитної заборгованості та 865 грн. судових витрат (а.с. 7).

В рамках виконавчого провадження 06.08.2012 року постановою головного державного виконавця Поляковою В.Г. накладено арешт на все майно належне боржнику ОСОБА_5 (а.с. 7), а 07.08.2012 року цим же державним виконавцем складено Акт опису й арешту майна - двохкімнатної квартири, розташованої по АДРЕСА_1 (а.с 5-6).

Із свідоцтва про право власності на житло від 30.01.2004 року убачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_5 та членам його сім'ї: ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4 (а.с. 8).

Відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Статтями 371, 366 ЦК України визначено порядок звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності, а саме передбачено право кредитора співвласника майна пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.

У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

В зв'язку з тим, що спірне нерухоме майно є об'єктом спільної сумісної власності, АТ КБ «Надра» як кредитор не звертався з позовом про виділ частки боржників із спільного майна в натурі, не скористався процедурою щодо права вимоги продажу боржником своєї частки, визначеною в ч. 2 ст. 366 ЦК України, державним виконавцем накладено арешт на всю квартиру АДРЕСА_1, всупереч положенням ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», що є порушенням права власності інших співвласників, тому колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції законно та обґрунтовано виключено з акту опису й арешту майна від 07.08.2012 року вищеназвану квартиру.

Судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм надана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. 212 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його зміни та скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу третьої особи Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2012 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді