У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 7 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Хмельницької області на вирок Красилівського районного суду Хмельницької  області від 12 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1 і  ОСОБА_2.

Цим вироком засуджено

ОСОБА_1,

раніше не судиму,

- за ч.2 ст.307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією ½ частини належного їй  майна.

На підставі ст.75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України  на ОСОБА_1. покладено обов'язки періодично раз у квартал з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти її про зміну місця проживання і роботи.

ОСОБА_3,

раніше не судимого,

- за ч.2 ст.307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією ½ частини належного йому  майна;

- за ч.2 ст.15 і ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.70 КК України остаточно  ОСОБА_2. призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією ½ частини належного йому  майна.

На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покладено обов'язки періодично раз у квартал з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти її про зміну місця проживання і роботи.

За вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

У кінці квітня 2005 року ОСОБА_2 у м. Хмельницьку на площі біля залізничного вокзалу з метою  збуту  незаконно придбав у невстановлених осіб за 250 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, об'ємом 10 стаканів, і 5 стаканів цього  засобу у кінці квітня 2005 року збув ОСОБА_1, яка придбала його з метою подальшого збуту.

20.05.2005 року в житловому будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 було вилучено 183,48 гр. особливо-небезпечного наркотичного засобу - каннабісу, який вона незаконно зберігала з метою  збуту.

20.05.2005 року ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 перевозив на велосипеді з метою збуту ОСОБА_1 184,51 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу - каннабісу.

Також 20.05.2005 року на горищі будинку за місцем проживання ОСОБА_2 у АДРЕСА_2 було виявлено 77,79гр. особливо небезпечного наркотичного засобу - каннабісу, який він зберігав з метою збуту.

У апеляційному порядку справа не розглядалась.

У касаційному поданні заступник прокурора Хмельницької області, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, порушує питання про скасування вироку суду внаслідок не дотримання ним кримінально-процесуального закону при кваліфікації дій засуджених (не визначення кваліфікуючих ознак) і  за м'якістю призначеного засудженим покарання. Посилається на те, що суд  безпідставно застосував до засуджених ст. 75 КК України, а також при звільненні від відбування покарання з випробуванням не звільнив їх від додаткового покарання, що є порушенням ст. 77 КК України. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора на часткове підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Перевіркою матеріалів справи в порядку ст. 395 КПК України встановлено, що обвинувальний висновок у справі щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не затверджений прокурором (а.с. 146), що відповідно до п.12 ч. 2 ст. 370 КПК України є істотним порушенням кримінально-процесуального закону і  безумовною підставою для скасування вироку.

При попередньому розгляді справи  суд не звернув уваги на дане порушення і  незаконно призначив справу до розгляду по суті.

Розглянувши справу, суд постановив щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувальний вирок, зміст якого не відповідає вимогам ст.ст.333-335 КПК України, що також є підставою для скасування вироку.

Крім того, при призначенні засудженим покарання суд не врахував вимоги ст.77 КК України, згідно з якою  при звільненні  від відбування покарання з випробуванням не допускається призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, а також  роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №  18 від 10.12.2004р. “Про внесення змін до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. № 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання”, згідно з якими суд, покладаючи на засудженого обов'язок, передбачений п.4 ч. 1 ст. 76 КК України, не встановлює періодичність і дні проведення реєстрацій, оскільки вирішення цього питання за ч. 3 ст. 13 Кримінально-виконавчого Кодексу відноситься до компетенції кримінально-виконавчих інспекцій.   

 З огляду на викладене,  вирок Красилівського районного суду Хмельницької області щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а справа направленню на нове розслідування для виконання вимог ст.ст. 229-232 КПК України.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

            касаційне подання заступника прокурора Хмельницької області задовольнити частково.

Вирок Красилівського районного суду Хмельницької  області від 12 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на нове розслідування.

СУДДІ:

Кармазін Ю.М.                                                Кліменко М.Р.                           Стрекалов Є.Ф.