Головуючий у I інстанції: Худик М.П. Справа № 22-а-4108/08
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд ряд. стат. звіту № 47
№ 2-а-273/07
Суддя-доповідач: Онишкевич Т.В.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого-судді - Онишкевича Т.В.,
суддів - Улицького В.З., Багрія В.М.,
при секретарі - Неміш О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного казначейства України та Міністерства фінансів України на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2008 року у справі № 2-а-273/07 за позовом ОСОБА_1до управління праці та соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України про стягнення грошових сум ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області ( далі - УПСЗ Кам'янець-Подільської міськради ) щодо виплати допомоги на оздоровлення на протязі 2006-2007 років на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року та разової допомоги до 5-го травня протягом 2006-2007 років на підставі Законів України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” та “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а також стягнути з УПСЗ Кам'янець-Подільської міськради недоплачену допомогу на оздоровлення за 2006 рік у сумі 1310 грн., за 2007 рік у сумі 1880 грн. та одноразову допомогу до 5-го травня у 2006 році у сумі 2243 грн., за 2007 рік у сумі 2920 грн., а всього - на суму 8353 грн.
Оскаржуваною постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного Хмельницької області суду від 19 листопада 2007 року у справі № 2-а-273/07 позов було задоволено частково, стягнено з Міністерства фінансів України шляхом списання з розрахункового рахунку Державного казначейства України в операційному управлінні Національного банку України у м. Києві на користь ОСОБА_1. 1880 грн. доплати до щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік та 2920 грн. доплати до щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено за безпідставністю.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач є інвалідом війни ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, який визнаний інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до вимог частини 10 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5-го травня інвалідам війни ІІ групи виплачується грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Частиною 4 статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення інвалідам ІІ групи у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення статтю 29 та пункт 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік".
Тому позивачу за 2007 рік відповідно до частини 10 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід провести виплату у сумі (410 грн. х 8) - 360 грн. = 2920 грн. виходячи з мінімальної пенсії за віком станом на 01.05.2007 року у розмірі 410 грн.
Виплати позивачу відповідно до вимог частини 4 статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” слід проводити, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.03.2007 року у 400 грн., з розрахунку (400 грн. х 5) - 120 грн. = 1980 грн.
Оскільки відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 року № 177 обов'язок виділення коштів для проведення виплат позивачу покладено на Міністерство фінансів України та Державне казначейство України, то суд прийшов до висновку по необхідність стягнення з них вказаних коштів.
Міністерство фінансів України у поданій апеляційній скарзі просить зазначену постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1. до Міністерства фінансів України. У обґрунтування своїх вимог покликається на порушення судом норм бюджетного законодавства України про те, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Позивач отримав належні йому виплати у розмірах, встановлених відповідними постановами Кабінету Міністрів України, а тому його вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають. Крім того, в силу вимог ст. 171 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" виплати разової допомоги здійснюють органи праці та соціального захисту населення. Міністерство фінансів України не здійснює виплат щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Одночасно звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року не були визнані неконституційними положення ст. 101 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, а отже Кабінету Міністрів України у 2007 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які визначаються в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. З рахуванням того, що рішення Конституційного Суду України не має зворотної сили, а станом на 09 липня 2007 року виплати позивачу до 5-го травня були вже проведені, то його вимоги є безпідставними.
Державне казначейство України у поданій апеляційній скарзі просить зазначену постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1. до Державного казначейства України у повному обсязі. У обґрунтування своїх вимог покликається на порушення судом норм бюджетного законодавства України. Звертає увагу апеляційного суду на те, що головним розпорядником бюджетних коштів у сфері соціального захисту населення і соціального обслуговування населення є Міністерство праці та соціальної політики України. Виплати щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, проводить управління праці та соціального захисту населення.
Особи, які беруть участь у справі, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подані скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У ході судового розгляду було безспірно встановлено, що позивач ОСОБА_1. визнаний інвалідом війни ІІ групи.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5-го травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", якими було обмежено розмір щорічної допомоги до 5-го травня, встановленої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1. у частині заборгованості з виплати щорічної допомоги до 5-го травня за 2007 рік.
При визначенні розміру такої заборгованості колегія суддів виходить із того, що станом на 01.04.2007 року розмір прожиткового мінімуму, а відтак і мінімальної пенсії за віком, становив 410,06 грн.
З врахуванням виплаченої позивачу ОСОБА_1. у 2007 році щорічної грошової допомоги до 5-го травня в розмірі 360 грн., сума заборгованості перед ним становить
(410,06 грн. х 8 - 360 грн.) = 2920,48 грн.
та підлягає виплаті у повному обсязі.
Разом із тим, колегія суддів погоджується із апелянтами у тому, що в силу вимог ст. 171 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" проведення такої виплати покладено саме на УПСЗ Кам'янець-Подільської міськради, яке і слід зобов'язати провести виплату вказаної заборгованості.
Окрім того, як безспірно встановлено, позивач ОСОБА_1. є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, який визнаний інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалідам І та ІІ груп вплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Частиною 5 статті 48 вказаного Закону передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, а частиною 7 цієї ж статті передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року одночасно визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", якими було зупинено на 2007 рік виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, встановлених у абзацах другому, третьому, четвертому, п'ятому, шостому та сьомому частини першої, частини третьої, абзацами другому, третьому, четвертому, п'ятому, шостому, сьомому частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Разом із тим, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивачу було виплачено 01.03.2007 року допомогу на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 120 грн.
Відповідно до положень статті 76 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 березня 2007 року, тобто на час проведення позивачу виплати щорічної допомоги на оздоровлення, становив 400 грн.
Тому, з урахуванням виплаченої позивачу ОСОБА_1. у 2007 році щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 120 грн., сума заборгованості перед ним становить
(400 грн. х 5 - 120 грн.) = 1880 грн.
та підлягає виплаті у повному обсязі.
Разом із тим, оскільки в силу вимог частини 5 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проведення виплати щорічної допомоги на оздоровлення покладено на органами соціального захисту населення, то колегія суддів приходить до переконання, що саме на УПСЗ Кам'янець-Подільської міськради слід покласти обов'язок проведення виплати позивачу ОСОБА_1. вказаної заборгованості.
Покликання апелянтів на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплат, як на причину невиконання вказаного зобов'язання, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_2 проти України").
Відтак колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору було правильно встановлено фактичні обставини справи, однак при визначенні способу виконання судового рішення допущено порушення норм матеріального права, а тому апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду - частковому скасуванню.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202 п.4, 205, 207 КАС України колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
апеляційні скарги Міністерства фінансів України та Державного казначейства України задовольнити частково.
Скасувати постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2008 року у справі № 2-а-273/07 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України про стягнення грошових сум у частині стягнення з Міністерства фінансів України шляхом списання з розрахункового рахунку Державного казначейства України в операційному управлінні Національного банку України у м. Києві на користь ОСОБА_1. 1880 грн. доплати до щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік та 2920 грн. доплати до щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік.
Прийняти щодо цієї частини позовних вимог нову постанову, якою зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області провести виплату ОСОБА_1 заборгованості по щорічній грошовій допомозі до 5 травня за 2007 рік у розмірі 2920,48 грн. та заборгованості по щорічній допомозі на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2007 рік у розмірі 1880 грн.
У решті постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2008 року у справі № 2-а-273/07 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т.В.Онишкевич
Судді В.З.Улицький
В.М.Багрій