Справа № 2033/9218/2012

Провадження № 2/645/505/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2013 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Стрижак О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до першого відповідача - ОСОБА_2,

другого відповідача - ОСОБА_3,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Фрунзенського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, м. Харків

про зобов'язання чинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити йому перешкод у здійсненні права на участь у вихованні доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області № 445 від 10.08.2012 року. Крім того, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в сумі 25000,00 грн. та покласти на відповідачів судові витрати.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що всупереч прийнятого Виконавчим комітетом Харківської міської ради рішення № 445 від 10.08.2012 року, яким встановлено порядок участі позивача у вихованні дитини ОСОБА_4, перший та другий відповідачі постійно перешкоджають йому у реалізації прав на спілкування і участь у вихованні малолітньої доньки, що підтверджується наданими позивачем копіями постанов про відмову в порушенні кримінальних справ, згідно з якими встановлено факт перешкоджання позивачеві у здійсненні його права на участь у вихованні дитини і спілкування з нею, а також заподіяння останньому легких тілесних ушкоджень. Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у вказаний у позові спосіб.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить суд задовольнити позов. Крім того, позивач просив долучити до матеріалів справи копію Сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду (Серія НОМЕР_3) та Витяг з протоколу комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.07.2012 року. Судом досліджені вищевказані документи та долучені до матеріалів справи.

Відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правом на участь в судовому засіданні, призначеному на 27.02.2013 року не скористалися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, а саме телефонограмами, які долучені до матеріалів справи. В попередні судові засідання, які відбулися 29.01.2013 року та 11.02.2013 року відповідачі також не з'явилися, проте звернулися до суду із заявами про відкладення розгляду справи (вх.. № 1996 від 28.01.2013 року та вх.. № 3548 від 11.02.2013 року) у зв'язку з хворобою. Вказані заяви були задоволені, та розгляд справи двічі було відкладено.

Заяв про причини неявки в судове засідання 27.02.2012 року чи клопотань про розгляд справи у відсутність відповідачів до суду не надходило.

У зв'язку з наведеним, позивач просив суд розглянути справу без участі відповідачів та ухвалити заочне рішення, посилаючись на те, що вони навмисно затягують процес у даній справі, та вважає, що подані ними заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку з їх хворобою не підтверджені документально, оскільки ними не було надано копій лікарняних листів, довідок, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Фрунзенського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 30.01.2013 року третя особа надала до суду заяву (вх.. № 2390), в якій позов підтримує та просить суд розглянути справу без участі її представника.

Відповідно до ст.. 224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, з урахуванням того, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 березня 2012 по цивільній справі № 2029/2-2750/11, розірваний шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області № 445 від 10.08.2012 року встановлено порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначено час для зустрічей з дитиною: щотижня у вівторок, четвер та суботу з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., а також першої і третьої неділі кожного місяця з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв..

Позивачем до матеріалів справи надані копії листів служби у справах дітей Фрунзенського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, а саме: № 698 від 30.05.2012 року, № 727 від 07.06.2012 року та № 822 від 25.06.2012 року, відповідно до яких ОСОБА_2 неодноразово викликалася до служби у справах дітей Фрунзенського району на співбесіду з метою вирішення спору, складання прийнятного для неї графіку відвідування дитини батьком та ухвалення відповідного рішення згідно зі ст.. 58 Сімейного кодексу України.

Позивач зазначив, що ОСОБА_2 жодного разу не з'явилася до служби у справах дітей Фрунзенського району з метою вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказане рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області № 445 від 10.08.2012 року ОСОБА_2 не оскаржувалось. Відповідач ОСОБА_2 не скористалася своїм правом та не надала судові документального підтвердження оскарження чи скасування цього рішення.

Листом начальника служби у справах дітей Фрунзенського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради вих. № 1680 від 19 жовтня 2011 року встановлений факт переїзду малолітньої доньки ОСОБА_4 разом з матір'ю ОСОБА_2 до АДРЕСА_2.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (колишній тесть позивача) систематично перешкоджають позивачеві реалізовувати свої права на спілкування з дитиною, оскільки будь-які спроби позивача побачитися з донькою закінчуються конфліктами. На підтвердження того, що відповідачі перешкоджають позивачеві у здійсненні його прав на участь у вихованні дитини і спілкування з нею, позивачем надано низку постанов про відмову в порушенні кримінальних справ Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області, копії яких долучені до матеріалів справи. Крім того, позивачем надано суду копію Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.11.2012 року дільничного інспектора міліції Чугуївського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Маляр Е.В., якою встановлений факт перешкоджання позивачеві у здійсненні права на участь у вихованні дитини і спілкуванні з нею, а також заподіяння йому легких тілесних ушкоджень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Сімейного кодексу України, рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.

В силу ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Згідно з ч. 1 ст. 158 Сімейного кодексу України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

При цьому відповідно до ст.. 57 ЦПК України доказами є будь -які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів.

Обов'язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

З огляду на викладене, в ході судового розгляду цієї справи знайшли своє підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами обставини, на які позивач посилається в обґрунтування своєї позовної вимоги про зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити йому перешкод у здійсненні права на участь у вихованні доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області № 445 від 10.08.2012 року, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 25000 грн. суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Позивач, в обґрунтування вимоги про стягнення з відповідачів 25000 грн. моральної шкоди, посилається на систематичне перешкоджання з боку відповідачів у здійсненні його прав щодо малолітньої доньки, що призводить до глибоких моральних страждань. Крім того, позивач наголошує, що заподіяні йому тілесні ушкодження, відчутий ним фізичний біль, призвели до страждань і принизили його гідність. В судовому засіданні позивач наголосив, що має намір витратити вказану суму грошових коштів на свою малолітню дитину.

Поняття моральної шкоди визначено ч. 2 ст. 23 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У п. 3 Постанови від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з відповідними змінами та доповненнями, Пленум Верховного Суду України також роз'яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

У відповідності до п. 10 вказаної Постанови, судам слід мати на увазі, що у разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них.

В силу ч. 1 ст. 1190 Цивільного кодексу України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Судом встановлено, що відповідачі систематично чинять позивачеві перешкоди в спілкуванні з неповнолітньою дитиною, що підтверджується наданими до матеріалів справи постановами про відмову в порушенні кримінальної справи. Крім того, позивачем на підтвердження заподіяння йому тілесних ушкоджень з боку відповідачів, надані копії Актів судово-медичного дослідження (обстеження): за № 200-Ч/12 (період обстеження з 04.05.2012 р. по 05.05.2012 р.) та № 490-Ч/12 (період обстеження з 18.09.2012 р. по 10.10.2012 р.), відповідно до яких позивачеві заподіяно легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Будь-яких інших доказів, які б свідчили про моральні страждання, у матеріалах справи немає.

Отже, суд вважає, що розмір заявленої до стягнення моральної шкоди є завищеним, не відповідає ступеню фактично перенесених ОСОБА_1 душевних страждань, а тому підлягає зменшенню з 25000,00 грн. до 1000,00 грн..

Відповідно до ч. 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір в сумі 111,30 грн. з відповідачів солідарно пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 19, 158 Сімейного кодексу України, ст.ст. 23, 190 ЦК України, ст. ст. 10, 57, 60, 61, 79, 88, 169, 197, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Фрунзенського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання чинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2) не чинити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2) перешкод у здійсненні права на участь у вихованні доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області № 445 від 10.08.2012 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2) моральну шкоду в сумі 1000 грн..

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору в розмірі 111,30 грн..

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, відповідно до вимог ст.. 229 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачами, які не приймали участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано.

Суддя Федорова О.В.