У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
|
головуючого |
Кармазіна Ю.М., |
|
суддів |
Кліменко М.Р. і Стрекалова Є.Ф. |
за участю прокурора Морозової С.Ю.
розглянула в судовому засіданні 7 листопада 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Житомирської області на вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 6 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1.,ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4..
Цим вироком засуджено
ОСОБА_1, раніше не судимого,
- за ч.2 ст.307 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік 6 місяців з покладенням певних обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
ОСОБА_2, раніше не судимого,
- за ч.2 ст.307 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки з покладенням певних обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
ОСОБА_3,раніше не судимого ,
- за ч.2 ст.307 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки з покладенням певних обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
ОСОБА_4, в силу ст.89 КК України не судимого,
- за ч.2 ст.307 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією ½ частини належного йому майна.
На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік з покладенням певних обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
За вироком суду ОСОБА_1.,ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.
У вересні 2004 року поблизу річки в с. Жерделі Андрушівського району ОСОБА_3 для власних потреб зірвав дві рослини роду коноплі, які переніс до свого місця проживання по АДРЕСА_1. Там він висушив та виготовив наркотичний засіб - каннабіс, і разом із ОСОБА_2, що знав про його наявність, зберігали каннабіс з метою збуту.
У березні 2005 року в с. Камені ОСОБА_3 збув наркотичний засіб своєму братові - ОСОБА_5.
На початку червня 2005 року в АДРЕСА_2 ОСОБА_3 збув частину наркотичного засобу неповнолітньому ОСОБА_6.
Приблизно через тиждень в цьому ж місці ОСОБА_3 повторно збув частину наркотичного засобу ОСОБА_6..
На початку червня 2005 року в с. Камені на пасовищі ОСОБА_2 збув частину наркотичного засобу неповнолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_6..
16.06.2005 року близько 13 год. в с. Камені ОСОБА_3 повторно збув частину наркотичного засобу неповнолітньому ОСОБА_6..
16.06.2005 року близько 14 год. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 домовився про придбання у ОСОБА_3. та ОСОБА_2 наркотичного засобу - каннабісу для подальшого продажу його ОСОБА_7. На виконання цієї домовленості ОСОБА_1 доручив ОСОБА_4 поїхати до ІНФОРМАЦІЯ_1 та привезти наркотичний засіб для проби. Виконуючи доручення ОСОБА_1., ОСОБА_4 взяв у ОСОБА_3. половину сірникової коробки наркотичного засобу - каннабісу, привіз та передав його ОСОБА_7. Після того, як ОСОБА_7. здійснив „пробу” цього наркотичного засобу і остаточно узгодив з ОСОБА_1. В. кількість та ціну наркотичного засобу, передав останньому аванс - 100 грн. ОСОБА_1 приїхав до ІНФОРМАЦІЯ_1 і придбав у них з метою збуту 68,6 гр. каннабісу. Після цього на АДРЕСА_3 в присутності ОСОБА_4. передав згаданий наркотичний засіб ОСОБА_7, отримавши від останнього в остаточний розрахунок ще 40 грн.
У апеляційному порядку справа не розглядалась.
У касаційному поданні заступник прокурора Житомирської області посилається на неправильне призначення засудженим покарання, а саме: призначення ОСОБА_1.,ОСОБА_2., ОСОБА_4. та неповнолітньому ОСОБА_3. додаткового покарання у виді конфіскації майна, що є неприпустимим щодо неповнолітнього і щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням. Просить вирок суду змінити та на підставі ст. 69 КК України звільнити засуджених ОСОБА_1.,ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. від відбування додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора, який частково підтримав касаційне подання та просив вирок суду змінити, звільнивши від додаткового покарання ОСОБА_3. на підставі ст.98 КК України, а ОСОБА_1.,ОСОБА_2, ОСОБА_4. - на підставі ст. 77 КК України, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1.,ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. у вчиненні злочину, за який вони засуджені, підтверджується доказами, дослідженими судом, і не заперечується у касаційному поданні.
Дії засуджених правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 307 КК України.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування вироку, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_1.,ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засуджених, які характеризуються позитивно, те, що вони повністю визнали свою вину, щиро розкаялися у вчиненому, і обґрунтовано прийняв рішення про застосування до них ст. 75 КК України і звільнення засуджених від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку.
Разом з тим, при призначенні ОСОБА_1.,ОСОБА_2., ОСОБА_4. покарання судом було порушено вимоги ст.77 КК України, відповідно до якої конфіскація майна як додаткове покарання не може бути призначена при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням. Згідно із зазначеною нормою закону суд, застосовуючи ст. 75 КК України, не вправі був призначати засудженим додаткове покарання у виді конфіскації майна. Тому рішення суду про призначення ОСОБА_1.,ОСОБА_2., ОСОБА_4. додаткового покарання у виді конфіскації майна підлягає виключенню з вироку. При цьому не потребується застосування ст.69 КК України, як про це просить прокурор у касаційному поданні.
Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_3., який вчинив злочин у неповнолітньому віці, судом не було враховано вимог ст. 98 КК України, згідно з якою додаткове покарання у виді конфіскації майна не призначається неповнолітнім. Тому з вироку щодо ОСОБА_3. підлягає виключенню рішення суду про призначення йому такого додаткового покарання. При цьому виключення з вироку додаткового покарання, яке призначено всупереч вимогам ст. 98 КК України, не вимагає застосування ст.69 КК України.
З огляду на викладене, вирок щодо ОСОБА_1.,ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. підлягає зміні з виключенням з вироку рішення суду про призначення їм додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника прокурора Житомирської області задовольнити частково.
Вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 6 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 змінити: виключити рішення суду про призначення їм додаткового покарання у виді конфіскації майна.
У решті вирок залишити без зміни.
С у д д і:
Кармазін М.Ю. Кліменко М.Р. Стрекалов Є.Ф.