У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Верещак В.М., |
|
суддів |
Кияшка А.Я., Лавренюка М.Ю., |
|
за участю прокурора |
Микитенка О.П., |
|
та адвокатів |
|
розглянувши в судовому засіданні 12 жовтня 2006 року у м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2. та засудженого ОСОБА_3 на вирок колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 червня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
Зазначеним вироком
ОСОБА_3, раніше судимий, -
засуджений:
за ст. 187 ч. 3 КК України на 8 років позбавлення волі без конфіскації майна;
за ст. ст. 15, 115 ч. 2 п.п. 6, 12 КК України на 10 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. ст. 70, 71 КК України остаточно до відбування призначено 11 років позбавлення волі без конфіскації майна;
ОСОБА_1, не судимий, -
засуджений:
за ст. 187 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі без конфіскації майна;
за ст. ст. 15, 115 ч. 2 п.п. 6, 12 КК України на 10 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України остаточно до відбування призначено 10 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Засуджені визнані винними у вчиненні злочинів за таких обставин.
Будучи сиротою і проживаючи у гуртожитку професійно-технічного училища НОМЕР_2 м. Керчі, маючи обмежені засоби існування, ОСОБА_3 у вересні 2005 року вирішив незаконно заволодіти грішми і коштовностями своєї бабусі ОСОБА_4., яка мешкала зі своїм сином ОСОБА_5, інвалідом І групи дитинства, у АДРЕСА_1.
Про це він розповів своєму знайомому-неповнолітньому ОСОБА_1., на що останній погодився взяти участь у злочині.
9 жовтня 2005 року близько 19 години з метою реалізації злочинного умислу, розробивши план злочину, обидва приїхали до будинку ІНФОРМАЦІЯ_1 і, озброївшись металевою арматурою, розподіливши ролі, зайшли у під'їзд, де ОСОБА_3 передав арматуру ОСОБА_1, а сам зайшов у квартиру НОМЕР_1 щоб з'ясувати, хто є вдома.
Дізнавшись, що бабуся вдома не одна, ОСОБА_3 вийшов із квартири, повідомив ОСОБА_1 про несприятливу обстановку і обидва залишились ночувати у під'їзді.
10 жовтня 2005 року близько 7 години ОСОБА_3 і ОСОБА_1, розподіливши ролі, переконавшись, що ОСОБА_4 пішла на роботу, прийшли до її квартири ОСОБА_6., переконавшись, що прийшов його племінник - ОСОБА_3, відкрив двері і останній разом з ОСОБА_1 зайшов до квартири.
З метою заволодіння майном ОСОБА_3 і ОСОБА_1 накинулись на ОСОБА_6, застосовуючи насильство, небезпечне для його життя і здоров'я, яке виразилось у тому, що ОСОБА_3 наніс ОСОБА_6 три удари ногою в живіт, від чого потерпілий впав на підлогу, якому ОСОБА_3 став висловлювати погрози вбивством.
ОСОБА_1 залишився спостерігати за Писаревським, щоб не допустити опору з його боку чи інших активних дій.
Водночас ОСОБА_3 у іншій кімнаті виявив і заволодів ювелірними виробами та монетами царської Росії на загальну суму 5200 грн.
Помітивши, що ОСОБА_6 піднімається з підлоги, ОСОБА_3 взяв металевий рівень-лінійку і наніс йому два удари по нозі, після чого взяв на кухні два ножі, одна з яких передав ОСОБА_1.
Потім ОСОБА_3 звалив ОСОБА_6 на ліжко, а ОСОБА_1, діючи узгоджено з ОСОБА_3, став наносити удари ножем у живіт ОСОБА_6, не спричинивши при цьому тілесних ушкоджень.
ОСОБА_3 в одній з кімнат у шафі виявив гроші, в тому числі - в іноземній валюті, а всього на загальну суму 14207 грн. 46 коп.
В процесі вчинення розбійного нападу у ОСОБА_3 і ОСОБА_1 виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_6.
З цією метою ОСОБА_3 зняв занавіску яка висіла над дверима, а потім разом з ОСОБА_1 накинув її на шию ОСОБА_6 і обидва стали його душити, від чого той втратив свідомість і впав на підлогу.
З метою доведення умислу до кінця, будучи невпевненим у смерті ОСОБА_6, ОСОБА_3 у шафі, виявивши гроші в сумі 180 грн. і ніж, наніс ним удар в шию потерпілого, спричинивши легкі тілесні ушкодження. Потім ОСОБА_3 приніс з передпокою сокиру, обухом якої наніс два удари в потилицю потерпілого, від чого він втратив свідомість. Після цього ОСОБА_3 заволодів ключами від квартири у кількості 9 штук, вартістю 54 грн.
Вважаючи, що ОСОБА_6 помер, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 заволоділи майном, на загальну суму 19641 грн. 46 коп., з місця події втекли і розпорядились викраденим на свій розсуд.
Смерть ОСОБА_6 не наступила завдяки надання йому своєчасної медичної допомоги.
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2, покликається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до необґрунтованого засудження ОСОБА_1.
Захисник просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд;
- засуджений ОСОБА_3 просить пом'якшити покарання, оскільки він розкаюється у вчиненому злочинів, є сиротою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_3, виступ прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, а касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_3 і ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, ґрунтується на зібраних у справі і перевірені у судовому засіданні доказах, оцінених у сукупності.
Доводи скарги захисника, що ОСОБА_1 непричетний до злочину і засуджений необґрунтовано, - матеріалами справи спростовуються.
Докази, на які суд послався у вироку в обґрунтування винності ОСОБА_1, з є достовірні, допустимі і достатні.
Як свідчать матеріали справи, з моменту допиту в якості підозрюваного у присутності захисника ОСОБА_1 визнав, що він погодився з пропозицією ОСОБА_3 заволодіти майном бабусі, для чого розробили план, проникли у квартиру, напали на її сина - ОСОБА_6, якого він охороняв, щоб той не міг протидіяти злочину, коли ОСОБА_3 шукав цінності.
За показаннями ОСОБА_1, обидва вони душили занавіскою потерпілого, аж поки він не став синіти і хрипіти.
Аналогічні показання ОСОБА_1 дав на допиті в якості обвинуваченого з участю свого захисника.
Об'єктивність цих показань підтверджується показаннями ОСОБА_3 як підозрюваного і обвинуваченого з участю захисника, даними протоколів відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_1 і ОСОБА_3, даними явки з повинною останнього, де він висвітлював роль і участь ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Доводи скарги, що ці докази одержані із застосуванням недозволених методів ведення слідства, - позбавленні жодних підстав.
Аналіз показань, як ОСОБА_3, так і ОСОБА_1, свідчить, що вони визнавали ті насильницькі дії, які застосовували до потерпілого і водночас мотивовано пояснювали, чому не відрубали голову ОСОБА_6, а ОСОБА_1, крім того, пояснив, що не зміг нанести сокирою удар по голові потерпілого, бо злякався.
Отже, характер цих показань свідчить, що вони дані невимушено, в обстановці, позбавленій тиску чи примусу. Показаннями потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтверджується, що ОСОБА_1 брав участь у злочині.
Зміні показань ОСОБА_3 та ОСОБА_1 судом дана правильна оцінка.
Дії обох засуджених кваліфіковані правильно.
Призначене ОСОБА_3 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу ОСОБА_3, який є неповнолітнім, але вчинив злочин вдруге, в період іспитового строку і виступив його ініціатором.
Колегія суддів з урахуванням наведеного не знаходить підстав до задоволення його касаційної скарги і пом'якшення ОСОБА_3 покарання, яке обране у мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 115 КК України.
Водночас на переконання колегії суддів підлягає пом'якшенню покарання, призначене ОСОБА_1 з таких міркувань.
Останній до кримінальної відповідальності не притягувався, у злочин був втягнутий ОСОБА_3 і відігравав у ньому другорядну роль, стримуючи ОСОБА_3 від застосування насильства до потерпілого та від викрадення частини майна і утримуючись сам.
Наведені обставини згідно ст. 69 КК України пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що дає підстави до пом'якшення ОСОБА_1 покарання і призначення його нижче нижчої межі, передбачених санкціями ст. ст. 187 та 115 ч. 2 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів Судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 червня 2006 року щодо нього залишити без змін.
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2. задовольнити частково.
Цей же вирок щодо ОСОБА_1 змінити: пом'якшити покарання за ст. 187 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 6 років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 115 п. п. 6, 12 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_1. визначити 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.
В решті цей вирок залишити без змін.
С у д д і :