№2-151/08

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я 

                                                       І М Е Н Е М    У К Р А І Н И

             13.05.2008 року.                                                                  Голованівський районний суд

                                                                                                          Кіровоградської області

            в складі головуючого судді -                                                          Гут  Ю.О.

            при секретареві-                                                                              Цимбал І.О.

            розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, треті особа без самостійних вимог:Голованівська  селищна рада, Державний нотаріус Голованівського ноторіального округу,   про визнання заповіту частково недійсним , -

                                                               В С Т А Н О В И В :

            Позивач звернулася до суду з зазначеною заявою і вказала, що 02.02.1958 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3. 19. червня 1986 року шлюб було розірвано.

            Від шлюбу мають сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Під час подружнього життя 30.12.1967 року подружжя придбало житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1/ АДРЕСА_3. Договір купівлі-продажу на даний жилий будинок з надвірними будівлями було складено на ім”я ОСОБА_3 і зареєстрований у Голованівському відділення БТІ.

            Житловий будинок з надвірними будівлями придбаний 30.12.1967 року, розташований в АДРЕСА_1 відповідно до ст.70 СК України, є спільною сумісною власністю подружжя, і частки майна дружини і чоловіка є рівними.

            17.04.1986 року  ОСОБА_3 склав заповіт яким заповів житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

            ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. На час смерті був зареєстрований як постійно проживаючий в АДРЕСА_2

            Після звернення позивачки  з відповідачем по справі до державного нотаріуса з заявою про видачу їм свідоцтва про право спадщини за заповітом їм було відмовлено , в зв”язку з тим що при складанні заповіту було порушено ст.70. СК України .

            Просить суд: визнати заповіт від 17.04.1986 року складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно житлового будинку з надвірними будівлями розташованого в АДРЕСА_1, частково недійсним. 

            Визнати, що ½ частина житлового будинку і надвірних будівель розташованого  в АДРЕСА_1, яку заповідав ОСОБА_3 заповітом від 17.04.1986 року, належить позивачці на праві приватної власністі.

            Визнати, що після смерті  ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , згідно заповіту від 17.04.1986 року, спадщина відкрилась на ½ частину житлового будинку та  надвірних будівель, розташованого в АДРЕСА_1, яка належала йому на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.1967 року.

            В судовому засіданні позивачка  ОСОБА_1 позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримала повністю і вказала, що  02.02.1958 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3, який 19 червня 1986 року між ними  було розірвано.

            Від шлюбу мають сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Під час подружнього життя 30.12.1967 року подружжя придбало житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1/ АДРЕСА_3. Договір купівлі-продажу на даний жилий будинок з надвірними будівлями було складено на ім”я ОСОБА_3 і зареєстрований у Голованівському відділення БТІ.

            Житловий будинок з надвірними будівлями придбаний 30.12.1967 року, розташований в АДРЕСА_1 відповідно до ст.70 СК України, є спільною сумісною власністю подружжя, і частки майна дружини і чоловіка є рівними.

            17.04.1986 року  ОСОБА_3 склав заповіт яким заповів житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

            ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. На час смерті він був зареєстрований як постійно проживаючий в АДРЕСА_2

            Після звернення позивачки  з відповідачем по справі до державного нотаріуса з заявою про видачу їм свідоцтва про право спадщини за заповітом їм було відмовлено , в зв”язку з тим, що при складанні заповіту було порушено ст.70. СК України .

            Просить суд: визнати заповіт від 17.04.1986 року складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно житлового будинку з надвірними будівлями розташованого в АДРЕСА_1, частково недійсним. 

            Визнати, що ½ частина житлового будинку і надвірних будівель розташованого  в АДРЕСА_1, яку заповідав ОСОБА_3 заповітом від 17.04.1986 року, належить позивачці на праві приватної власністі.

            Визнати, що після смерті  ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , згідно заповіту від 17.04.1986 року , спадщина відкрилась на ½ частину житлового будинку та  надвірних будівель, розташованого в АДРЕСА_1, яка належала йому на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.1967 року.

            Відповідач  ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав повністю і пояснив, що він  являється сином  ОСОБА_1. Після смерті свого батька ОСОБА_3 в січні 2002 року, з»ясувалось, що він до своєї смерті склав заповіт, а саме 17.04.1986 року, яким заповідав належний йому будинок  розташований в АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 та йому. Він захотів оформити на себе частину будинку в нотаріальній конторі, однак там йому в цьому відмовили, оскільки при складанні заповіту не було враховано, що будинок був придбаний в період шлюбу батьками, а не куплений батьком самим.

             Треті особи які не заявляють самостійних вимог в судове  засідання не з”явились, надали заяви  про слухання справи в їх відсутність, з позовними вимогами згодні.

            З оголошених і досліджених в судовому засіданні документів слідує, що відповідно до договору купівлі-продажу  від 30.12.1967 року житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_3 проданий ОСОБА_4  ОСОБА_3 (а/с. 5-6), згідно до довідки Ульяновського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації вбачається, що домоволодіння за АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_3 (а.с.7), відповідно до заповіту від 17.04.1986 року, зареєстрованого в реєстрі за №262, Голованівської Державної нотаріальної контори належний йому будинок з надвірними побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1, ОСОБА_3 заповідав його ОСОБА_1 та ОСОБА_2(а.с.10), згідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 19.03.2008 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

            Суд, заслухавши позивачку,  відповідача,  дослідивши матеріали справи  дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

            Судом встановлено, що 02.02.1958 році ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали між собо шлюб.

            Під час подружнього життя, а саме 30.12.1967 року подружжя придбало житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1/ АДРЕСА_3. Договір купівлі-продажу на даний жилий будинок з надвірними будівлями було складено на ім”я ОСОБА_3 і зареєстрований у Голованівському відділення БТІ.

            Від шлюбу мають сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

19 червня 1986 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано, після чого ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 залишились проживати в будинку розташованому по АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 переїхав проживати в інше місце.

            17.04.1986 року  ОСОБА_3 склав заповіт яким заповів житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

            ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. На час смерті був зареєстрований як постійно проживаючий в АДРЕСА_2

            Житловий будинок з надвірними будівлями придбаний 30.12.1967 року, розташований в АДРЕСА_1 відповідно до ст.70 СК України, є спільною сумісною власністю подружжя, і частки майна дружини і чоловіка є рівними.

            Після звернення позивачки  з відповідачем по справі до державного нотаріуса з заявою про видачу їм свідоцтва про право спадщини за заповітом їм було відмовлено, в зв”язку з тим що при складанні заповіту було порушено ст.70. СК України .

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю, а отже   згідно до ч. 3 ст.368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

 Відповідно до ч.1 ст.372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділено між співвласниками за домовленістю між ними.  

            Керуючись ст.ст3,5, 10, 14, 57, 60, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 28, 29 КпШС України (в редакції 1969р), ст.ст. 60, 61, 63, 65, 66, 68, 69, 70 СК України, ст.368 ЦК України, суд -

                                                           В И Р І Ш И В :

            Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

            Визнати  заповіт від 17.04.1986 року складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно житлового будинку з надвірними будівлями розташованого в АДРЕСА_1, частково недійсним. 

            Визнати, що ½ частина житлового будинку і надвірних будівель розташованого  в АДРЕСА_1, яку заповідав ОСОБА_3 заповітом від 17.04.1986 року, належить позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власністі.

            Визнати, що після смерті  ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , згідно заповіту від 17.04.1986 року, спадщина відкрилась на ½ частину житлового будинку та  надвірних будівель, розташованого в АДРЕСА_1, яка належала йому на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.1967 року.

             Рішення  може бути  оскаржена  до апеляційного суду Кіровоградської області  через Голованівський районний суд   протягом 20  ( двадцяти ) днів  після подання  заяви про апеляційне оскарження .

            Заява про апеляційне оскарження  може бути  подана  протягом 10 (десяти)  днів з дня проголошення рішення.

           Суддя