Судове рішення #28493888


Справа № 214/1453/13-к

                                                                                 1-кп/214/79/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


14 березня 2013 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                    Ковтун Н.Г.,

при секретарі                    Троценко О.М.,

з участю прокурора                    Базалєва В.Г.,

обвинуваченого                    ОСОБА_1,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження по обвинуваченню:


ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: м. Кривий Ріг, ОСОБА_2 Василевського, 37/26,


у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, –


В С Т А Н О В И В:


Наприкінці січня 2013 року ОСОБА_1, знаходячись на ринку «Соцмісто» у м. Кривому Розі, придбав у раніше незнайомого йому чоловіка предмет, зовні схожий на пістолет, та два патрони до нього, котрий у подальшому носив при собі в цілях власної безпеки. 01 лютого 2013 року близько 14.45 години, знаходячись біля будинку № 107 по вул. Співдружності в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, ОСОБА_1 був зупинений працівниками міліції, які під час особистого огляду виявили та вилучили предмет, який згідно висновку експерта № 56/07-26 від 14 лютого 2013 року є ручною коротко ствольною гладко ствольною вогнепальною зброєю – самозарядним пістолетом, виготовленим шляхом переробки саморобним способом сигнального пістолета «ZORAKI-MOD. 914-S» калібру 9 мм, Р.А.К., заводський номер 1010741, що придатний для проведення пострілів. Даний пістолет ОСОБА_1 придбав, зберігав та носив при собі без передбаченого законом дозволу.

21 лютого 2013 року ОСОБА_1 була висунута підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у носінні, зберіганні та придбанні вогнепальної збої без передбаченого законом дозволу.

22 лютого 2013 року між прокурором Базалєвим В.Г. та підозрюваним ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Сторони узгодили покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладенням на ОСОБА_1 на підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України наступних обов’язків:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Крім того, згідно умов даної угоди підозрюваному роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.


В підготовчому судовому засіданні прокурор просить затвердити угоду про визнання винуватості. Досудове слідство проведено в повному обсязі, просить долучити до кримінального провадження, матеріали зібрані в ході досудового слідства.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, підтримавши угоду та підтвердивши її укладення, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду.


Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.


Відповідно до ст.. 468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.


Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадження щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам. Укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадження, в якому бере участь потерпілий, не допускається.


Суд вважає що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінує мого йому діяння. Його дії кваліфіковані вірно за ч.1 ст.263 КК України, як носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.


Відповідно до ст. 12 КК України це кримінальне правопорушення відносить до злочинів середньої тяжкості.

Також судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою провину при обставинах, викладених у обвинувальному акті, угода ним укладена добровільно. Також він характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має задовільний стан здоров’я, та враховуючи тяжкість злочину, суд вважає, що вид та розмір покарання, яке узгодили сторони, передбачено санкцією ч.1 ст. 263 КК України та обране з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст..ст.65-67 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів. Умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободі чи інтереси сторін або інших осіб.

Судом не встановлено підстав, передбачених ч.7 ст. 473 КПК України, для відмови в затвердженні угоди

Згідно з п.1 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засідання суд має право, зокрема, затвердити угоду. За умовами ч.1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд прийшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України, не обирався.


Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.


Керуючись ст. ст. 314, 368, 475 КПК України, суд, –


З А С У Д И В:


Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 лютого 2013 року між прокурором Базалєвим В.Г. та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12013040750000442.


Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.


На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.


Речові докази по справі – пістолет «ZORAKI-MOD 914-S» № 10140741 9 мм та патрони у кількості 2 штук, передані на зберігання до Саксаганського РВ згідно квитанції № 001565, – знищити.


Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.


Долучити до кримінального провадження матеріали надані прокурором, зібрані в ході досудового слідства: 1 том на 52 арк.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту проголошення, в межах передбачених ст..394 ч.4 КПК України.

Роз’яснити, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду з клопотанням про скасування вироку протягом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ковтун Н.Г.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація