Справа № 2-2000/08

Рішення

Іменем України

02 жовтня 2008 року                                         м.Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючої - судді    Деркача О.Г.

               секретаря        Лящинської М.В.

з участю позивача ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2, представників відповідача Дьяченко Н.Ю. та Іллюшко О.М.,                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсними наказів та стягнення невиплаченої премії та моральної шкоди, -

встановив:

     ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним наказу № 241-К від 21.03.2008 року, стягнення 5152 гривні 70 копійок невиплаченої премії за результатами роботи в 4 кварталі, 4036 гривень 00 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 3000 моральної шкоди, 2000 гривень витрат за допомогу адвоката. Мотивуючи свої вимоги наступним, що 03.07.2003 року був прийнятий на посаду провідного економіста відділу забезпечення роздрібного бізнесу в ВАТ «Аваль», 13.12.2004 року був переведений на посаду начальника 11 відділення ВАТ «Аваль» м.Чернігова, 10.07.2006 року переведений на посаду начальника 1 міського відділення м.Чернігова, 03.07.2007 року переведений на посаду начальника відділу продаж малого та середнього бізнесу. Оклад за останнім місцем роботи 7361 гривня 00 копійок. 14.03.2008 року був звільнений з займаної посади за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпПУ. Вказує, що при звільненні не була нарахована премія за результатами роботи за 4 квартал 2007 року, хоча сумлінно відпрацював цей період. 10.04.2008 року звернувся до директора з заявою пояснити на якій підставі не була виплачена вищезгадана премія. 12.05.2008 року отримав відповідь датовану 24.04.2008 року № 05/65 та копію наказу № 241-К від 21.03.2008 року. З відповіді вбачається, що премія не виплачена з тієї підстави, що на момент виплати він не знаходився в трудових відносинах з відповідачем, а тому премія не повинна виплачуватись. Зазначає, що наказ про позбавлення премії був виданий 21.03.2008 року, коли він вже був звільнений, всі працівники відділу МСБ, якими він керував, отримали премію за результатами роботи в 4 кварталі 2007 року в розмірі 70% посадового окладу, план видачі кредитів був виконаний. З 15.03.2008 року по 01.04.2008 року не працював, вважає що, відповідач повинен сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені (7361 (оклад) / 31 (день в березні) Х 17 (днів не працював)) 4036 гривень, неправомірними діями відповідача була завдана моральна шкода, яку оцінює в 3000 гривень.

     01.10.2008 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій остаточно просить визнати недійсним наказ № 241-К від 21.03.2008 року, стягнути з відповідача 6183 гривні 24 копійки невиплаченої премії за результатами роботи в 4 кварталі 2007 року, визнати недійсним п. 3.4. Постанови Правління Чернігівської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» № П-15 від 21.05.2008 року, визнати недійсним наказ № 442-К від 21.05.2008 року Чернігівської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в частині зменшення фонду винагороди працівників дирекції за 1 квартал 2008 року на суму 5028 гривень 13 копійок на виконання Постанови Правління Чернігівської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» № П-15 від 21.05.2008 року, стягнути з відповідача 5028 гривень 13 копійок невиплаченої премії за результатами роботи в 1 кварталі 2008 року, 4036 гривень 00 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 3000 моральної шкоди, 2000 гривень витрат за допомогу адвоката.

В судовому засіданні позивач та його представник уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, виклали пояснення зазначені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнали, просили повністю відмовити в позові позивачу.

Вислухавши учасників судового розгляду, розглядаючи позов в межах заявлених вимог і по наданих суду доказах, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами по справі, позивач працював на посаді провідного економіста відділу забезпечення роздрібного бізнесу з 03.07.2003 року, 13.12.2004 року переведений на посаду начальника 11 міського відділення м.Чернігів, 10.07.2006 року переведений на посаду начальника 1 міського відділення м.Чернігів, 03.07.2007 року переведений на посаду начальника відділу продаж малого та середнього бізнесу, 14.03.2008 року звільнений з роботи за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпПУ, що підтверджується копією трудової книжки (а. с. 6-7).

У відповідності до ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Відповідно до наказу № 203-К від 13.03.2008 року (а.с. 69), позивачу в день звільнення було виплачено заробітну плату та грошову компенсацію за невикористану відпустку. Не погоджуючись з проведеним розрахунком, позивач звертався до керівництва банку з приводу виплати квартальної премії, однак отримав письмову відповідь про відмову з посиланням на те, що премія, яка була нарахована та виплачена після звільнення, не може входити до структури заробітної плати та те, що позивач був позбавлений премії за 4 квартал 2007 року за результатами роботи за  4 квартал 2007 року(а.с. 10).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці», до структури заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оплату праці» та ст. 97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Виходячи із роз'яснень п.8 Постанови Пленуму  Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

Судом встановлено, що крім КЗпП України, Закону України «Про оплату праці»,  регулювання відносин оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів виплат премій у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» здійснюється на підставі Порядку матеріального стимулювання відділень (Додаток 1 до Положення про порядок формування преміального фонду працівників ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») (а.с.50-54), Колективного договору на 2007 рік між Правлінням ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Центральною Радою профспілки працівників ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 109-129), Положення про систему управління винагородою працівників ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 130-159), Положення про порядок формування преміального фонду працівників ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 160-164).

Пунктами 5.1.1. Колективного договору на 2007 рік між Правлінням ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Центральною Радою профспілки працівників ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 115), сторони домовилися визначити оплату праці працівників за їх особистим трудовим внеском у результати роботи структурного підрозділу, в якому вони працюють та Банку в цілому.

Відповідно до розділу 5 Положення про систему управління винагородою працівників ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 143), премії за результатами роботи являються змінними виплатами. Пунктом 5.1.4 даного Положення (а.с.145) передбачається, що сума премії визначається трьома факторами: ранг та функціональна приналежність посади визначають цільову премію, фінансові результати Банку визначають фонд преміювання Банку та індивідуальні результати роботи визначають фактичну суму виплати працівнику. Оцінка індивідуального виконання роботи проводиться щоквартально (п.5.1.2 даного Положення).

Розмір премії кожного працівника визначається безпосереднім його керівником, узгоджується з Членом Правління Дирекції - куратором та надається до служби персоналу для підготовки відповідного наказу, що передбачається п.6.2 Положення про порядок формування преміального фонду працівників ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 163).

Відповідно до п.3.1 Додатку 1 до Положення про порядок формування преміального фонду працівників ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», регулювання діяльності відділень здійснюється шляхом доведення їм планових показників в розрізі ключових показників діяльності. Мінімальне значення виконання ключових показників діяльності/надалі - КПД/, при якому виплачується премія дорівнює 50 % (п.4.4 даного Додатку).

На виконання вимог Додатку 1 до Положення про порядок формування преміального фонду працівників ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», безпосереднім керівником позивача ОСОБА_3 проведено оцінку індивідуальних результатів роботи у 4 кварталі 2007 року та 1 кварталі 2008 року начальника відділу продаж МСБ ОСОБА_1 по виконанню його посадових обов'язків.

Так, з наданих в судовому засіданні, розрахунків КПД начальника відділу продаж МСБ ОСОБА_1 за 4 квартал 2007 року та 1 квартал 2008 року, розрахованих ОСОБА_3 і які не заперечуються самим позивачем, вбачається, що ключовий показник діяльності позивача у 4 кварталі 2007 року та 1 кварталі 2008 року складав відповідно 19,0% та 38,053%, що менше 50%.

Судом встановлено, що на засіданні Правління ЧОД ВАТ «Райффазен Банк Аваль», яке відбулося 06.02.2008 року, безпосередньо позивачу було повідомлено про незадовільний стан роботи очолюваного ним відділу за наслідками роботи у 2007 році. Дана обставина не заперечується і самим позивачем.

Відповідно до посадової інструкції позивача, з якою 03 липня 2007 року був ознайомлений останній (а.с.70, 71), вбачається, що за невиконання посадових обов»язків, неякісне або не своєчасне їх виконання до фахівця можуть бути застосовані міри матеріального впливу, а саме: позбавлення преміальної винагороди повністю або частково згідно Положення про систему оплати праці працівників банку.

Пунктом 5.3.1. Положення про систему управління винагородою працівників ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» передбачено, що премія сплачується за наказом, зокрема, директора дирекції (заступника директора) на підставі службової записки заступника директора/керівника структурного підрозділу дирекції в якій визначаються здобутки працівника.

Так, в зв'язку з невиконанням в повному обсязі посадових обов'язків, на підставі службових записок ОСОБА_3 від 20.03.2008 р. та від 20.05.2008 р.(а.с. 66, 67) було прийнято рішення про депреміювання ОСОБА_1, про що видано накази від 21.03.2008 року та від 21.05.2008 року на виконання Постанови Правління Чернігівської ОД ВАТ «Райффазен Банк Аваль» №П-15 від 21.05.2008 (а.с. 72, 73, 74).

Зазначені накази та постанова дещо не відповідають дійсним обставинам справи, а саме: у наказах постанові позивач вказаний як начальник відділу продаж МСБ, в той час коли останній вже був звільнений із цієї посади, проте, накази та постанова, які є предметом спору, винесені в межах компетенції і не суперечать нормативно-правовим актам ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». За таких обставин, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для визнання їх недійсними. 

Відповідно до  ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження виконання ним своїх ключових показників діяльності у 4 кварталі 2007 року та 1 кварталі 2008 року більше ніж на 50 відсотків, підстав для визнання недійсними наказів про позбавлення премії ОСОБА_1 в судовому засіданні не встановлено, а тому в задоволенні позовних вимог про стягнення премії слід відмовити.

Факт порушення права позивача на оплату праці при звільненні не знайшов своє підтвердження в суді, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, задоволенню не підлягають.

Оскільки суду не надано доказів про порушення законних прав позивача, саме відповідачем по справі, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, тому позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 гривень задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині відшкодування витрат на допомогу адвокату задоволенню не підлягають.

Оскільки витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи були оплачені в сумі 7 гривень 50 копійок, то відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» позивачу необхідно доплатити зазначені витрати в сумі 22 гривні 50 копійок.

Виходячи з наведеного, керуючись  ст.10, 11, 57-60, 81, 88, 209, 213, 215, 218 ЦПК України,  ст.ст.47, 97, 116, 231, 233 КЗпП України, Законом «Про оплату праці», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд, -

Вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», про визнання недійсними наказів, стягнення невиплаченої премії та моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету м.Чернігова (р/р 31214259700002, код ЄДРПОУ 22825965, МФО 853592) недосплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 22 (двадцять дві) гривні 50 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя Новозаводського

районного суду

м.Чернігова                                          О.Г. Деркач