У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 26 жовтня 2006 року у м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 4 липня 2005 року щодо ОСОБА_1, -

в с т а н о в и л а:

         Зазначеною постановою кримінальна справа щодо

ОСОБА_1,

1952 року народження,

не судимого,

який обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 4 КК України, - закрита провадженням у відповідності до Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року.

         Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 5 жовтня 2005 року постанова залишена без змін.

         У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді, просить скасувати судові рішення у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням закону про амністію, а справу направити на новий судовий розгляд.

         Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню.

         Доводи подання, що суд мав розглянути справу по суті і лише після цього вирішувати питання про застосування амністії не ґрунтуються на законі.

         Згідно ч. 2 ст. 6 КПК України, якщо обставини, передбачені п. 4 цієї статті, виявляються в стадії судового розгляду, тоді він доводиться до кінця зі звільності засудженого від покарання за наявності до того підстав.

         Як свідчать матеріали справи, вона переносилась слуханням і судове слідство по ній 4 липня 2005 року не розпочиналось.

         Виходячи з положень ст. 6 Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року та положень ст. 6 КПК України, звільняються від кримінальної відповідальності особи, справи щодо яких знаходяться у провадженні судів, якщо їх дії підпадають під положення ст. 1 Закону.

         Доводи касаційного подання, що застосування Закону про амністію до Палька є незаконним, - безпідставні.

         Матеріали справи свідчать, і це не оспорюється у поданні, що на утриманні Палька є мати віком старше 70 років, а тому він підпадає під дію п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року.

         У матеріалах справи відсутні офіційні дані, які б підтверджували, що у матері Палька є інші діти, здатні її утримувати, як на це міститься посилання у касаційному поданні.

         Такі дані не представлені і автором касаційного подання.

         Крім того, п. «г» ст. 1 зазначеного Закону передбачено, що це мають бути працездатні діти. В той же час із заяви матері Палька вбачається, що вона має доньку 1960 року народження, яка є пенсіонеркою, тобто, непрацездатною.

         На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

         Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді, залишити без задоволення, а постанову судді Іршавського районного суду від 4 липня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 5 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Судді:

Верещак В.М.                           Пивовар В.Ф.                                   Самелюк П.О.