28.01.2013 Єдиний унікальний номер 205/181/13- ц

Провадження № 2/205/854/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2013 року                                                                       м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.,

при секретарі Волкобоєвій А.О.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики,-

встановив:

ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що між нею та ОСОБА_2 (далі – Відповідач) 09 лютого 2007 року було укладено Договір безвідсоткової цільової позики (далі – Договір). Відповідно до вищевказаного договору, позивач передала у власність відповідачу грошові кошти у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, що складає еквівалент в національній валюті 100 000 (сто тисяч) грн., а відповідач зобов’язується використати їх за цільовим призначенням, а саме: 80 000 грн. – на придбання автомобіля «Фольксваген Пассат», та 20 000 грн. – на особисті потреби, і повернути позику в тридцятиденний термін від дня пред’явлення вимоги про це, де також, позика повертається в гривнях по офіційному курсу НБУ гривні до долара США на день повернення. Позивач також зазначає, що сума позики, яка зазначена в п. 3.1 Договору, вручена відповідачу нею при підписані цього договору, де своїми підписами на цьому договорі сторони підтверджують факт передачі грошей в повному розмірі. Однак, у вказані договором строки відповідач борг не повертає, на прохання про добровільну сплату боргу ніяким чином не реагує, в усній формі відмовляється сплатити заборгованість, по причині відсутності у нього грошових коштів на даний час. Таким чином, на час звернення за захистом до суду офіційний курс долара США до гривні складає 7 грн. 99 коп. за 1 долар США, тому сума боргу, яка підлягає поверненню відповідачем складає 20 000 доларів США х 7,99 грн. = 159 800 грн. У зв’язку з чим, позивач змушена звернутися до суду та просити суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму заборгованості в розмірі 159 800грн. та судовий збір у розмірі 1 598 грн.

Позивач в судове засідання не з’явилася, надала суду письмову заяву, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму заборгованості у розмірі 139 800 грн., з урахуванням сплачених 20 000 грн., та просила справу розглядати без її участі за наявними в суду доказами.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнає, з урахуванням сплачених 20 000 грн., що підтверджується розпискою від 20 січня 2012 року.

Суд, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на нижчевикладене.

Так, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09 лютого 2007 року між позивачем, ОСОБА_1 та відповідачем, ОСОБА_2, був укладений Договір безпроцентної цільової позики (а.с.9-10).

Згідно п. 2.1 цього Договору мета надання позики позичальнику: 16 000 доларів США, що складало еквівалент – 80 000 грн. на придбання автомобіля «Фольксваген Пассат», 4 000 доларів США, що складало еквівалент – 20 000 грн. на особисті потреби. Таким чином, відповідно до п. 3.1 цього Договору загальний розмір позики становить 20 000 доларів США, що складало еквівалент в національній валюті 100 000 грн.

Згідно п.4.1 цього Договору сума позики зазначена в п.3.1 вручена позикодавцем позичальнику при підписані цього договору. Своїми підписами на цьому договорі сторони підтвердили факт передачі грошей в повному розмірі від позикодавця до позичальника.

Згідно п.5.1 цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання.

Відповідно до приписів ст. ст.192, 533 ЦК України, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» єдиною платіжною валютою на території України є гривня. Станом на 02 січня 2012 року офіційний курс долару США, встановлений НБУ складає 7,99 грн. за 1 долар США. З урахуванням викладеного, сума зобов’язання відповідача в національній валюті дорівнює 159 800грн.

Однак, судом встановлено, що 20 січня 2012 року відповідач ОСОБА_2 повернув позивачу ОСОБА_1 20 000 грн. про що вона видала йому власноруч написану розписку. Під час розгляду справи позивач вказану обставину визнала.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі у строк та в порядку, встановленому договором.

У відповідності до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Разом з цим, за змістом ст. 1046 ЦК, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості.

Таким чином, аналізуючи здобуті у справі докази, та враховуючи вищевикладені вимоги матеріального закону, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача підлягає стягненню за договором безпроцентної цільової позики від 09 лютого 2007 року залишок неповернутої ним суми позики у розмірі 139 800 грн.

Також, на підставі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд, присуджує з другої сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 615, 625, 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст. 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.п.н. НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. М. Андреєва, буд.5) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.п.н. НОМЕР_2, зареєстрована та проживає за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, пров. Черкаський, буд.72) грошові кошти за Договором безпроцентної цільової позики від 09 лютого 2007 року у розмірі 139 800 (сто тридцять дев’ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

3. В решті позову - відмовити.

4. Стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.п.н. НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. М. Андреєва, буд.5) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.п.н. НОМЕР_2, зареєстрована та проживає за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, пров. Черкаський, буд.72) судовий збір у розмірі 1 398 (одна тисяча триста дев’яносто вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Мовчан Д.В.