У Х В А Л А 

                                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ        

              29 листопада 2006 року                                                                   м. Київ

   Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

              Головуючого:            Сеніна Ю.Л.

              Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,                                 

              розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до цеху №19 ЦЕС №5 ДД ВАТ “Укртелеком”, Донецької дирекції ВАТ “Укртелеком”, ВАТ “Укртелеком” про незаконне припинення надання послуг та відшкодування моральної шкоди,

                                                      в с т а н о в и л а :

              У жовтні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до цеху №19 ЦЕС №5 ДД ВАТ “Укртелеком” про незаконне припинення надання послуг по оплаті телефонного зв'язку в розмірі 50% та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що він, будучи суддею у відставці, має право на пільгу при оплаті телефонного зв'язку, але відповідач з 1 січня 2003 року припинив надання пільги. У зв'язку з цим позивач просив визнати такі дії відповідача неправомірними, зобов'язати відновити надання пільги згідно із Законом України “Про статус суддів” та стягнути з відповідача 1000 грн на відшкодування моральної шкоди. В ході розгляду справи позивач подав додаткову заяву, в якій відповідачем визначив Донецьку дирекцію ВАТ “Укртелеком”, а в ході розгляду справи за клопотанням позивача в якості відповідача було залучено і юридичну особу - ВАТ “Укртелеком”.

              Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 12 грудня 2003 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії начальника цеху №19 ЦЕЗ №5 Донецької дирекції ВАТ “Укртелеком” по припиненню надання гарантії по оплаті за користування індивідуальним домашнім телефоном. Зобов'язано Донецьку дирекцію ВАТ “Укртелеком” поновити ОСОБА_1 надання гарантії по оплаті за користування індивідуальним домашнім телефоном і провести перерахунок за 2003 рік. В задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

              Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15 березня 2004 року скасовано рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 12 грудня 2003 року і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

              У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду Донецької області від 15 березня 2004 року і залишити в силі рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 12 грудня 2003 року, посилаючись на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і безпідставно скасував рішення суду першої інстанції та направив справу на новий розгляд.

              Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

              Скасовуючи рішення суду першої інстанції та передаючи справу на новий розгляд, апеляційний суд послався на те, що при розгляді справи суд першої інстанції вирішив питання про права і обов'язки сторони, яка не є юридичною особою і яка не перебуває у цивільно-правових відносинах з позивачем, а питання про відповідальність юридичної особи перед позивачем за дії службових осіб структурних підрозділів судом не обговорювалось, представники відповідачів з цих питань не опитувались.

              Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони ґрунтуються на неправильному застосуванні норм процесуального права.

    Перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд був передбачений ст.ст.305, 307 ЦПК України 1963 року, який діяв на час розгляду справи.

    Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України 1963 року неповне з'ясування судом обставин, що  мають значення для справи, були визначені як підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції.

    Суд апеляційної інстанції може встановлювати нові факти, досліджувати нові докази, а також докази, які на думку осіб, що беруть участь у справі, судом першої інстанції досліджувались з порушенням встановленого Цивільним процесуальним кодексом порядку.

              В ході розгляду справи судом були залучені до участі у справі в якості відповідачів як Донецька дирекція ВАТ “Укртелеком” і цех №19 ЦЕС №5 ДД ВАТ “Укртелеком” так і юридичну особу ВАТ “Укртелеком”, представники яких мали належні повноваження і приймали участь у розгляді справи, а тому апеляційний суд вправі був і зобов'язаний при наявності підстав змінити рішення суду першої інстанції чи ухвалити нове рішення, не направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції.           

    За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч.2 ст.338 ЦПК України, з направленням справи на новий апеляційний розгляд.  

              Керуючись ст.ст. 333, 336, 338, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

              Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

              Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 15 березня 2004 року скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

              Головуючий:                                                                Сенін Ю.Л.

              Судді:                                                                             Левченко Є.Ф.

                                                                                                      Лихута Л.М.

                                                                                                      Охрімчук Л.І.

                                                                                                      Романюк Я.М.