У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
Головуючого: Яреми А.Г.
Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до колективного підприємства “Комбікормовець” про стягнення 13703 грн,
в с т а н о в и л а :
У січні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до колективного підприємства “Комбікормовець” про стягнення 13703 грн, мотивуючи тим, що в листопаді-грудні 1995 року по домовленості з керівництвом тодішнього Вільнянського комбікормового заводу він доставив на завод на зберігання спочатку на три роки, а потім - до часу вимоги будматеріали - плити та бетонні блоки на зазначену суму, але в даний час відповідач не повертає йому ні будівельні матеріали ні гроші за них.
Рішенням Вільнянського районного суду від 14 серпня 2003 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.
На це судове рішення позивачем було подано апеляційну скаргу, яка ухвалою Вільнянського районного суду від 14 листопада 2003 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 9 березня 2003 року, визнана неподаною
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові ухвали, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права.
В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_1 посилався на те, що він не отримував копії ухвали суду від 28 жовтня 2003 року про залишення його апеляційної скарги без руху, і подана ним скарга відповідала необхідним вимогам.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Визнаючи апеляційну скаргу неподаною, суд виходив із того, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на судове рішення не відповідала вимогам п.5, 6 ст.293 ЦПК України, а саме у скарзі не сформульоване прохання заявника і скарга не містить відомостей у чому полягає неправильність рішення та посилання на закон, яким спростовується рішення, і позивач у встановлений судом термін до 10 листопада 2003 року не усунув недоліки скарги.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Так, у справі на а.с.98 міститься апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення суду від 14 серпня 2003 року, зареєстрована в суді 6 листопада 2003 року - до винесення ухвали про визнання апеляційної скарги неподаною, яка відповідала вимогам ст.293 ЦПК України 1963 року.
За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 була безпідставно визнана неподаною і не прийнята до розгляду, а тому ухвали суду першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню.
Враховуючи, що згідно з положеннями ст.ст.296-302 ЦПК України 2004 року питання прийняття і призначення до розгляду апеляційних скарг віднесено до компетенції апеляційних судів, справу слід направити для розгляду апеляційному суду Запорізької області.
Керуючись ст.ст. 333, 335-336, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Ухвалу Вільнянського районного суду від 14 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 9 березня 2003 року скасувати.
Справу направити апеляційному суду Запорізької області для вирішення питання про прийняття та розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду від 14 серпня 2003 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ярема А.Г.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.І.
Сенін Ю.Л.