У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
Головуючого: Яреми А.Г.
Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визначення місця проживання дитини
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мотивуючи тим, що шлюб з відповідачем розірвано у січні 2003 року і дитина залишилась проживати з батьком, оскільки вона змушена була проживати за кордоном у Сполучених Штатах Америки, де працювала і не мала на той час належного житла. Але оскільки на даний час вона матеріально забезпечена краще, ніж батько дитини, має належні матеріально - побутові умови для проживання і виховання дитини, а відповідач принижує в очах дитини її роль як матері, просила визначити місце проживання дочки ОСОБА_3 з нею.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 22 червня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 28 вересня 2005 року, позов задоволено. Визначено місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, з її матір'ю ОСОБА_1
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.161 Сімейного кодексу України при вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Задовольняючи позовні вимоги і визначаючи місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 з позивачкою, суд своє рішення мотивував тим, що проживання дитини з матір'ю буде відповідати інтересам дитини, оскільки позивачка має кращу можливість забезпечити належні умови для фізичного розвитку, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального виховання дочки. Крім того, в ухвалі апеляційного суду констатовано, що відповідач по справі чинить перешкоди позивачці у спілкуванні з дитиною, переховує її.
Проте такий висновок суду зроблено без належного з'ясування всіх обставин справи і не підтверджується наявними у справі доказами.
Так, на момент прийняття до провадження позовної заяви відповідач разом з дочкою проживав в м. Каховці Херсонської області, куди разом із сім'єю вибув на постійне місце проживання. Ця обставина стала відома суду після прийнятих мір по встановленню місця знаходження відповідача. Не зважаючи на клопотання відповідача про передачу справи на розгляд суду за місцем проживання його та дитини, справа була розглянута Дубенським міськрайонним судом, на території юрисдикції якого не проживає жодна із сторін. Справу було розглянуто також з участю представника органу опіки та піклування Дубенського району, хоч представник теж висловлював думку про доцільність розгляду справи в м. Каховці з участю представника відповідного органу опіки та піклування, оскільки дитина на території Дубенського району не проживає і представник спілкувався з нею більше року назад при вирішенні позову про можливість позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав. Даний орган опіки та піклування не міг перевірити умов проживання сторін, оскільки ні позивач, ні відповідач та їх дитина на території Дубенського району не проживають.
При вирішенні даного спору з приводу місця проживання дитини думка дитини ні судом ні органом опіки та піклування не була з'ясована. На момент розгляду справи в апеляційному суді був висновок відділу освіти Каховської міської ради від 8 вересня 2005 року про доцільність проживання дитини з батьком з врахуванням думки дитини, висловленої в письмовій заяві органу опіки та піклування. Проте апеляційний суд не взяв його до уваги, пославшись на те, що оскільки суд не заслуховував думку дитини, то і згаданий висновок не має вирішального значення.
Немає у справі і доказів того, що батько перешкоджає дитині спілкуватись з матір'ю, переховує її, оскільки позивачка з 1998 року до розгляду справи в суді на Україну не приїжджала і не намагалась зустрітись з дитиною.
Постановивши рішення про визначення місця проживання дитини з матір'ю, яка проживає у Сполучених Штатах Америки, суд фактично вирішив питання про виїзд неповнолітньої дитини за кордон.
За таких порушень норм матеріального та процесуального права судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 333, 335-336, 338, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.
Рішення Дубенського міськрайонного суду від 22 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 28 вересня 2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ярема А.Г.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.І.
Сенін Ю.Л.