Справа № 2-363

                                                                                                                                                                        Категорія 46

З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

І  М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

            11 вересня 2008 року                                     Маневицький районний суд Волинської області

в складі:      головуючого - судді                      Невара О.В.,

                    при секретарі                                  Матвійчук Н.В.,

з участю      позивача                                         ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

2 липня 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 13.11.2004 року Прилісненською сільською радою Маневицького району Волинської області було зареєстровано шлюб з відповідачем, актовий запис № 25. Від даного шлюбу вони мають одну дитину: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося. Між ними часто почали виникати сварки та непорозуміння. Відповідач став зловживати спиртними напоями, проявляти неповагу до позивача. ОСОБА_1 намагалася зберегти сім'ю, але її намагання виявилися марними. З вини відповідача подальше спільне життя та збереження сім'ї стали неможливими. На даний час вони проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейних відносин, спільного господарства не ведуть. Між ними відсутнє взаєморозуміння, вони втратили повагу одне до одного. Фактично їх сім'я розпалася, шлюб збережений бути не може. Вважаючи, що їх сім'я розпалась з вини відповідача, ОСОБА_1 просила шлюб між ними розірвати, неповнолітню дитину залишити у неї на проживанні.

            В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у поданій до суду заяві, вважає, що їх шлюб носить лише формальний характер, а тому настоює на його розірванні та просила неповнолітню дитину залишити у неї на проживанні. Підтвердила, що наданий судом термін для примирення в їх стосунках нічого не змінив, з травня 2008 року по даний час вони проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейних відносин, спільного господарства не ведуть.

Відповідач ОСОБА_2 на виклик в судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причини неявки, хоча у встановленому законом порядку завчасно повідомлявся судом про час та місце слухання справи.

            Враховуючи думку позивача, який не заперечує щодо розгляду справи у відсутності відповідача, а також те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті,  суд ухвалив - розглядати справу у відсутності відповідача, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

  Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з травня 2008 року проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейних відносин, спільного господарства не ведуть. Спору про їх місце проживання та місце проживання неповнолітньої дитини між ними немає. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, будучи впевненою, що їх сім'я розпалась, відповідач байдуже поставився до заявленого позову, не подав до суду жодних заперечень на позовні вимоги, не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про місце та час розгляду справи, та не повідомив про причини неявки. А тому суд вважає, що подальше збереження подружжям шлюбу є недоцільним, оскільки стосунки між ними істотно суперечать їх інтересам та інтересам неповнолітньої дитини, а тому є всі підстави шлюб розірвати, залишивши дитину проживати з позивачем ОСОБА_1

Сторони є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому при реєстрації в органах РАЦСу розірвання шлюбу вони згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 року підлягають звільненню від сплати державного мита, а ОСОБА_2 також підлягає звільненню від сплати судового збору в доход держави.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 7 грн. 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачем при поданні позову.

            Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦПК України та ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

            Позов задовольнити повністю.

            Шлюб, зареєстрований 13 листопада 2004 року Прилісненською сільською радою Маневицького району Волинської області, актовий запис № 25, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, від якого є одна неповнолітня дитина, розірвати.

Дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на проживанні у ОСОБА_1.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу сторін від сплати державного мита, а ОСОБА_2 також від сплати судового збору в доход держави, звільнити згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 року, як потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 (сім) гривень 50 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте Маневицьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

                                                           Суддя: