У Х В А Л А 

                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 листопада 2006 року                                                                                         м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в складі:

                              Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.,

 розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 липня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 9 жовтня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, мотивуючи тим, що відповідачка завірила договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 в м. Миколаєві не з'ясувавши продавців даної квартири, чим завдала йому матеріальної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 липня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 9 жовтня 2006 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 липня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 9 жовтня 2006 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга  задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування  судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

              Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

              Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 липня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 9 жовтня 2006 року залишити без змін.

  Ухвала оскарженню не підлягає.

              Судді:                                                                                Левченко Є.Ф.

                                                                                                         Лихута Л.М.

                                                                                                         Охрімчук Л.І.