У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ВАТ “Голованівський агроснаб” до ОСОБА_1про виселення і стягнення квартирної плати, за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5про усунення перешкод в користуванні майном, виселення та відшкодування моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_1до ВАТ “Голованівський агропостач” (бувшого ВАТ “Голованівський агроснаб”), ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8про визнання частково недійсним рішення профкому ВАТ “Голованівський агропостач” від 20 квітня 1995 року, рішення акціонерів загальних зборів від 15 квітня 1999 року, ордера на житлове приміщення НОМЕР_1, свідоцтва про право власності на житло від 20 квітня 1999 року та технічного паспорта на квартиру за касаційною скаргою ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_6 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 6 травня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
У вересні 1998 року ВАТ “Голованівський агроснаб” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення і стягнення квартирної плати, мотивуючи тим, що відповідач самовільно зайняв дві кімнати в сімейному гуртожитку по АДРЕСА_1в смт. Голованівськ.
У березні 2001 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном, виселення та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що отримавши ордер НОМЕР_1 на житлове приміщення за вказаною адресою, він позбавлений можливості там проживати.
У травні 2001 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ВАТ “Голованівський агропостач”, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7 про визнання частково недійсним рішення профкому ВАТ “Голованівський агропостач” від 20 квітня 1995 року, рішення акціонерів загальних зборів від 15 квітня 1999 року, ордера на житлове приміщення НОМЕР_1, свідоцтва про право власності на житло від 20 квітня 1999 року та технічного паспорта на квартиру, мотивуючи тим, що у зазначеному житловому приміщенні відповідачі ніколи не проживали.
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 6 травня 2004 року, позовні вимоги ВАТ “Голованівський агропостач” та ОСОБА_2 залишені без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено і визнано частково недійсними рішення профкому ВАТ “Голованівський агропостач” від 20 квітня 1995 року, рішення акціонерів загальних зборів від 15 квітня 1999 року, ордер на житлове приміщення НОМЕР_1, свідоцтво про право власності на житло від 20 квітня 1999 року та технічного паспорта на квартиру.
У касаційній скарзі ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_6 просять скасувати рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 6 травня 2004 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 6 травня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.І.