У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 7 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_1 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 24 травня 2005  року, яким засуджено:

ОСОБА_2,                                                               1982 року народження, громадянина  України, раніше не  судимого, 

–          за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Цим вироком засуджено ОСОБА_3, щодо якого касаційного подання та скарг не надходило.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 серпня 2005 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

За вироком ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він  за попередньою змовою з ОСОБА_3 23 січня 2005 року приблизно о 4 годині 40 хвилин поблизу АДРЕСА_1у м. Києві таємно викрав майно, що належало  ОСОБА_4, чим спричинив йому матеріальну шкоду на загальну суму 1 448 грн.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї захисник-адвокат ОСОБА_1 просить переглянути судові рішення щодо ОСОБА_2 та звільнити його від відбування покарання на підставі п. “є” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 24 травня 2005 року.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що підстав для призначення касаційної скарги до розгляду не вбачається.

Винність ОСОБА_2  у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами,  у тому числі його показаннями та           ОСОБА_3, у яких вони визнали себе винними, та  іншими доказами, перевіреними судом у порядку ст. 299 КПК України.

Злочинні дії ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.

Що стосується покарання, то воно призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України та в межах санкції закону, за яким ОСОБА_2 визнано винним.

Позбавлені підстав доводи в касаційній скарзі захисника-адвоката      ОСОБА_1 з приводу звільнення ОСОБА_2 на підставі Закону України “Про амністію” від 24 травня 2005 року, оскільки відповідно до чинного законодавства таке питання вирішується лише за згодою  засудженого.

Як вбачається із матеріалів справи, засудженим ОСОБА_2не надіслано письмового клопотання про його звільнення на підставі акта амністії.  

Крім того, дане питання, відповідно до вимог ст. 409 КПК України, може бути предметом перевірки суду за місцем відбування покарання.

З урахуванням наведеного підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні касаційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_1

СУДДІ:

Присяжнюк Т.І.                                      Пошва Б.М.                                        Нікітін Ю.І.