УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "11" березня 2013 р. Справа № 16/1190

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Державної екологічної інспекції в Житомирській області (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-Плюс" (с.Нехворощ Андрушівського району)

про стягнення 24408,60грн.

Державною екологічною інспекцією в Житомирській області в грудні 2008 року пред'явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-Плюс" про стягнення 24408,60грн. заподіяної шкоди внаслідок незаконної порубки дерев. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на ч.2 ст.105 Лісового кодексу України, ст.ст. 5,10 Закону України "Про рослинний світ" та на ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", які передбачають, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Ухвалою господарського суду від 19.01.2010р. зупинено провадження у справі №16/1190 до вирішення Андрушівським районним судом цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на постанову Державної екологічної інспекції в Житомирській області про накладання адміністративного стягнення від 04.07.2008р. №993/6 (а.с.88).

З метою недопущення порушення прав учасників судового процесу та, дотримуючись принципу розгляду справи в межах розумного строку, суд дійшов висновку, що подальше очікування результатів розгляду цивільної справи (яка згідно листа Андрушівського районного суду направлена до Київського апеляційного адміністративного суду 25.02.2010р. та станом на 27.07.2011р. не повернута до суду першої інстанції (а.с.90, 94)) буде невиправданим затягуванням розгляду справи, в зв'язку з чим ухвалою господарського суду від 19.02.2013р. поновив провадження у справі та призначив засідання суду на 11.03.2013р. (а.с.99).

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причину неявки суд не повідомили, хоча позивач про дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка представника позивача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.100); ухвала господарського суду від 19.02.2013р., направлена на юридичну адресу відповідача, повернута поштовим відділення з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Сторони також без поважних причин не виконали вимог ухвали суду щодо надання витребуваних документів.

Раніше, представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях (а.с.2-3, 48), а представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначив, що позивачем не доведено наявність вини відповідача в порушенні лісового законодавства (а.с.25).

Враховуючи принцип розумності строків розгляду спору, визначених у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 02 липня 2008р. Державною екологічною інспекцією у Житомирській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Добробут-Плюс", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 02.07.2008р. (а.с.4).

В акті перевірки зазначено, що на території садиби господарства ТОВ "Добробут-Плюс" поблизу корівників та приміщення їдальні, за вказівкою керівника підприємства ОСОБА_1 була здійснена самовільна рубка дерев породи сокір, липа, береза в кількості 31 шт. різного діаметру до припинення їх росту. Документи, які б засвідчували право на здійснення рубки, в даного керівника відсутні, що є порушенням ст.105 Лісового кодексу України.

В акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 02.07.2008р. також зазначено, що за результатами перевірки до адміністративної відповідальності притягнуто директора ТОВ "Добробут-Плюс" ОСОБА_1

Присутній під час перевірки директор ТОВ "Добробут-Плюс" відмовився від підписання вказаного акту, про що на акті міститься відповідна відмітка (а.с.4 на звороті).

На підставі акту перевірки та перелікової відомості, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 1996 р. №1464 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству" (яка діяла на момент проведення перевірки та здійснення розрахунку) позивач нарахував відповідачу 24408,60грн. шкоди (а.с.5).

Державна екологічна інспекція в Житомирській області надіслала на адресу ТОВ "Добробут-Плюс" претензію №104/2, в якій запропонувала підприємству в місячний термін відшкодувати шкоду в сумі 24408,60грн., заподіяну лісовому господарству незаконною рубкою дерев (а.с.6-7), яка залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи господарський суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Предметом спору є вимога про стягнення з відповідача спричиненої державі шкоди у розмірі 24408,60грн., яка розрахована на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.1996р. №1464 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству". Обґрунтовуючи вимоги, позивач посилається на пункт 4.6 Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету житлово-комунального господарства України від 29.07.94р. №70, який передбачає, що знесення та пересадка дерев, чагарників, газонів, квітників може здійснюватись лише у разі наявності спеціального дозволу (ордера). Ордер видається на підставі обстеження зелених насаджень, погоджено з місцевими органами Мінприроди України, і рішення місцевого органу державної виконавчої влади.

Оскільки такого дозволу відповідач не мав, відповідно до ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Обов'язковими підставами відшкодування зазначеної шкоди є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) шкода та її розмір, 2) протиправність дій (бездіяльності) заподіювача, 3) вина заподіювача, 4) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Єдиним доказом, на якому ґрунтуються вимоги позивача, є акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 02.07.2008р., складений держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області Рудюком С.М. в присутності лісничого ДП "Андрушівського АПК" Карпенка О.В., майстра лісу ДП "Андрушівського АПК" Гріха Р.В. та директора ТОВ "Добробут-Плюс" ОСОБА_1 В акті зазначено, що за вказівкою керівника підприємства ОСОБА_1 була здійснена самовільна рубка дерев сокір, липа, береза в кількості 31 шт. Керівник підприємства категорично заперечує свою причетність до рубки дерев.

Як на додаткові докази позивач посилається на постанову про накладення адміністративного стягнення №993/6 від 04.07.2008р., складену на громадянина ОСОБА_1, в якій вказано, що в травні місяці 2008 року директор ТОВ "Добробут-Плюс" ОСОБА_1 здійснив рубку зелених насаджень на території садиби господарства с.Нехворощ, вул.Леніна, 1, без відповідних документів та ордера на рубку, зрізавши 32 дерева (а.с.27).

Слід зазначити, що в акті перевірки від 02.07.2008р. та в постанові про накладання адміністративного стягнення від 04.07.2008р. міститься посилання на суперечливі факти, зокрема, в акті від 02.07.2008р. вказано, що самовільна порубка дерев була здійснена за вказівкою директора ОСОБА_1, що суперечить обставинам, зазначеним у постанові від 04.07.2008р., відповідно до якої директор особисто здійснив рубку зелених насаджень. Також суперечливим є час порубки, оскільки в акті перевірки відсутні відомості про час порубки, а згідно постанови про накладення адміністративного стягнення - порубку було здійснено в травні 2008 року та відомості про кількість зрубаних дерев (31 по акту від 02.07.2008р. та 32 згідно постанови від 04.07.2008р.)

Крім того, польова перелікова відомість пнів також не містить відомостей про дату та місце вчинення правопорушення (а.с.8).

Тобто з наявних в матеріалах справи документів неможливо достеменно встановити час, місце порубки, кількість видалених дерев, особу яка вчинила ці дії та на підставі яких документів.

Крім того, ухвалою суду було зобов'язано позивача обґрунтувати правовий статус землі, на якій відбулась незаконна порубка дерев (чи відноситься дана земля до земель лісового господарства чи до земель населеного пункту); враховуючи правовий статус землі, надати письмові пояснення щодо того, яка постанова КМУ має застосовуватись до спірних правовідносин: №1464 від 05.12.1996р. "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству" чи №559 від 08.04.1999р. "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів", однак позивач не надав витребуваних ухвалою господарського суду від 19.02.2013р. документів; в матеріалах справи відсутні та сторони не надали доказів перебування земельної ділянки, на якій відбулась порубка дерев, на балансі ТОВ "Добробут-Плюс", плану-схеми меж населеного пункту, схеми розташування місцевості, на якій зрубані дерева, інвентаризаційних описів основних засобів, які містили б перелік дерев, що знаходяться на балансі відповідача. Не надання цих доказів позбавляє суд можливості перевірити здійснений розрахунок нарахованої шкоди та встановити правову підставу здійснення такого розрахунку.

Водночас суд враховує, що директором ТОВ "Добробут-Плюс" вчинялися дії для отримання дозволів на видалення дерев, які знаходяться на території господарського двору, тваринницької ферми, автогаража, тракторної бригади, про що свідчить рішення виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради №55 від 28.05.2008р. "Про надання дозволу на видалення аварійних дерев, які ростуть на території господарства" (а.с.37).

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та підстав, з якими закон пов'язує обов'язок відшкодування шкоди.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід.)