У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 24 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами законного представника ОСОБА_1 та захисника-адвоката ОСОБА_2 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 червня  2005 року, яким засуджено:

ОСОБА_3,               

1985 року народження, циганської народності,  не судимого, 

–          за ч. 3 ст. 152 КК України на 10 років позбавлення волі;

–          за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі,

–    за ст. 304 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 10 років позбавлення волі;

ОСОБА_4,               

1989 року народження, циганської народності,  не судимого, 

–          за ч. 3 ст. 152 КК України на 8 років позбавлення волі;

–    за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 8 років позбавлення волі;

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 31 серпня 2005 року вирок щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4  залишено без зміни. 

За вироком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними у тому, що вони, за попередньою змовою між собою, 23 лютого 2005 року приблизно о 21 годині 40 хвилин на території ринку по вул. І. Франка у м. Мукачеві Закарпатської області згвалтували  ОСОБА_5, застосовуючи до неї фізичне насильство, після чого відкрито викрали її майно на загальну суму 117 грн.

Крім того, ОСОБА_3, завідомо знаючи, що ОСОБА_4 є неповнолітнім, втягнув його у злочинну діяльність. 

У касаційних скаргах:

- законний представник ОСОБА_6 просить судові рішення щодо її підзахисного ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що судом не досліджено усіх даних про особу її сина, зокрема безпідставно відмовлено в задоволенні її клопотання з приводу призначення її підзахисному судово-психіатричної експертизи, оскільки він є розумово відсталим; 

- захисник-адвокат ОСОБА_2 просить переглянути судові рішення щодо ОСОБА_3  та ОСОБА_4 та пом'якшити призначене їм покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що підстав для призначення касаційних скарг до розгляду не вбачається.

Винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами, у тому числі їх показаннями, у яких вони визнали себе винними, показаннями потерпілої          ОСОБА_5, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9 та            ОСОБА_10 даними протоколів огляду місця події злочину, виїмки, відтворення обстановки та обставин події злочину, очних ставок, висновків судових експертиз: медичної, імунологічної та психіатричної, що не оспорюється у касаційній скарзі.

Злочинні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_3 судом правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 186 КК України, а останнього також і за ст. 304 КК України. 

Що стосується покарання, то воно призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України та в межах санкції закону, за яким ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнано винними.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні касаційних скарг захисника-адвоката ОСОБА_2 та законного представника ОСОБА_1

СУДДІ:

Присяжнюк Т.І.                                     Пошва Б.М.                                       Нікітін Ю.І.