ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.13 Справа№ 914/600/13-г

За позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національно акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

про: стягнення трьох відсотків річних в сумі 672 289,29 грн.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Доманський О.А. - головний юрисконсульт (довіреність № 270/10 від 14.12.2012 року)

від відповідача: Негря Г.Ю. - юрисконсульт (довіреність б/н від 04.01.2011 року)

Представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 12.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національно акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів про стягнення трьох відсотків річних в сумі 672 289,29 грн.

Ухвалою суду від 12.02.2013 року справу призначено до судового розгляду на 26.02.2013 року. Ухвалою суду від 26.02.2013 року розгляд справи відкладено на 12.03.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням рішення господарського суду України від 13.02.2012 року у справі № 5015/7471/11, внаслідок чого позивач здійснив нарахування відповідачу 3 % річних в сумі 672 289,29 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 26.02.2013 року виконав частково, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 26.02.2013 року виконав, просив розстрочити виконання рішення на 6 місяців з підстав, наведених у поданому 26.02.2013 року через канцелярію суду відзив на позовну заяву за вх. № 5430/13. Заперечення представника позивача щодо застосування розстрочення виконання рішення не подано.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

14 жовтня 2010 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений Договір поставки природного газу № 06/10-1214-БО-21 (Договір).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернулося до суду за захистом порушених прав. Рішенням господарського суду Львівської області від 13.02.2012 року у справі №5015/7471/11 з відповідача стягнуто 19 775 782,86 грн. основного боргу, 766 445,35 грн. пені, 900 078,91 грн. інфляційних нарахувань, 564 420,23 грн. 3% річних. Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.07.2012 року у справі № 5015/7471/11 виправлено описку у зазначеному рішенні та стягнено з відповідача 19 755 782,86 грн. основного боргу, 766 445,35 грн. пені, 900 078,91 грн. інфляційних нарахувань, 564 420,23 грн. 3% річних.

На час подання позовної заяви рішення господарського суду Львівської області від 13.02.2012 року у справі №5015/7471/11 не виконано, оплати на його виконання відповідачем не здійснювалися. Таким чином, на момент подання позову, сума основного богу відповідача перед позивачем становить 19 755 782,86 грн.

З огляду на те, що відповідач продовжує не виконувати зобов'язання по оплаті вартості поставленого природного газу, що відповідно призводить до подальшого невиконання зазначеного рішення суду, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», звертається з вимогою про стягнення 3% річних в сумі 672 289,29 грн. за період з 14.12.2011 року по 01.02.2013 року.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 35 ГПК України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду (ч. 2 ст. 202 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так позивач здійснив нарахування відповідачу 3% річних в сумі 672 289,29 грн. за період з 14.12.2011 року по 01.02.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду 13.12.2011 року про стягнення з відповідача сум основного боргу, пені, інфляційних нарахувань, 3 % річних (справа №5015/7471/11). Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.02.2012 року, яке набрало законної сили, позов задоволено. У матеріалах справи, яка розглядається відсутні будь-які докази повної чи часткової сплати заборгованості, що були предметом розгляду у справі №5015/7471/11. Відтак, у позивача є право вимагати належного виконання зобов'язання, яке підтверджене судом у справі №5015/7471/11 в тому числі задовольняючи

3 % за невчасне виконання зобов'язання, а у суду - є підстави задоволити позовну вимогу щодо стягнення 3 % річних за подальше невиконання зобов'язання.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 672 289,29 грн. 3 % річних.

Пунктом 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду № 02-5/333 від 12.09.96 року «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України» визначено, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Згідно з п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

У поданому 26.02.2013 року через канцелярію суду відзив на позовну заяву за вх. №5430/13 відповідач просив розстрочити виконання рішення на шість місяців.

Безпосередньо в судовому засіданні з'ясовано, що споживачем основної кількості послугє населення, якому відповідач згідно законодавства не має можливості нараховувати штрафні санкції за несвоєчасне проведення розрахунків.

За таких обставин, суд вважає за доцільне розстрочити виконання рішення суду рівними частинами на шість місяців, а саме по 114 289,22 грн. щомісячно.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 13 446,00 грн. слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 598, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 202 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», 79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1 (ідентифікаційний код юридичної особи 05506460) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національно акціонерної компанії «Нафтогаз України», 79024, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (ідентифікаційний код юридичної особи 31301827) 3 % річних в сумі 672 289,29 грн. та 13 446,00 грн. судового збору з розстрочкою виконання рішення суду рівними частинами щомісячно строком на 6 місяців, а саме по 114 289,22 грн. щомісячно.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.03.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А