П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2006 року                                                                                                  м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження за винятковими обставинами справу за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 1 червня 2005 року скаргу задоволено.

Постановою апеляційного суду Донецької області від 2 грудня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні скарги відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2006 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду з наданням строку для усунення недоліків скарги до 27 березня 2006 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2006 року касаційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто скаржнику у зв'язку з невиконанням заявником вимог ухвали від 13 березня 2006 року.

У скарзі ОСОБА_1 поставлено питання про скасування ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2006 року у зв'язку з порушенням судом касаційної інстанції норм процесуального права.

Скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2006 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав невідповідності касаційної скарги вимогам, встановленим ч. 2 ст. 213 Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано строк для усунення недоліків скарги до 27 березня 2006 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2006 року касаційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто скаржнику у зв'язку з невиконанням у встановлений суддею строк вимог вищезазначеної ухвали від 13 березня 2006 року.

 Постановляючи ухвалу про визнання неподаною касаційної скарги та повернення її заявнику, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що скаржник у встановлений строк не виконав вимоги ухвали від 13 березня 2006 року, зокрема не зазначив адреси сторін по справі, яким необхідно направити копію касаційної скарги.   

Проте з таким висновком суду касаційної інстанції погодитися не можна.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 213 КАС України (в редакції, яка діяла на час направлення касаційної скарги) у касаційній скарзі має бути зазначено ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

 Тому висновок суду про невідповідність касаційної скарги вимогам щодо змісту та форми є безпідставним.

Крім цього, вказані судом недоліки скарги були усунуті ОСОБА_1 вчасно, про що свідчить фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист на адресу Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2006 року.

За таких обставин, коли судом касаційної інстанції неправильно застосовано норму процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа -  направленню до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

Керуючись статтями 241-243 КАС України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

                                                п о с т а н о в и л а:

 Скаргу ОСОБА_1задовольнити.

 Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2006 року скасувати, а справу направити до Вищого адміністративного суду України для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого п. 2 ст. 237 КАС України.