П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2006 року                                                                                м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах

Верховного Суду України в складі:

при секретарі судового засідання Журіній О.О.,

за участю представників: прокуратури м. Києва - Мартем'янова Р.М.; Генеральної прокуратури України - Мірошниченко В.В.; Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради - Усольцевої Є.О.; Громадської організації “Комітет захисту прав мешканців кварталу Пушкінська - В. Васильківська” - Жукова М.Н.; Київської міської державної адміністрації - Хлюпки О.І.; Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації - Лісовського А.В.; АТВТ Компанії “Д.І.Б.” - Ромашова Д.Б.,

розглянувши в порядку провадження за винятковими обставинами справу за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА), Шевченківської районної в м. Києві ради, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, акціонерного товариства відкритого типу Компанії “Д.І.Б.”, Головного управління комунальної власності м. Києва, треті особи: громадська організація “Комітет захисту прав мешканців кварталу Пушкінська - В. Васильківська”, дитячий дошкільний навчальний заклад № 183 про визнання недійсними актів і договорів,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2004 року заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсними:

рішення Старокиївської районної у м. Києві ради народних депутатів від 12 червня 2001 року № 348 “Про передачу у власність Компанії “Д.І.Б.” споруди по вул. Пушкінській, 33 у м. Києві”;

розпорядження Старокиївської районної у м. Києві державної адміністрації від 10 вересня 2001 року № 782 “Про передачу споруди (3 корпуси) по вул. Пушкінській, 33 у м. Києві”;

угоди від 28 вересня 2000 року, укладеної між КМДА, Старокиївською районною державною адміністрацією м. Києва та Компанією “Д.І.Б.” про надання гарантій по будівництву дитячої установи № 183 по вул. Червоноармійській. 12-г у Старокиївському районі м. Києва;

додаткових угод № 1 і № 2, які є невід'ємною частиною угоди від 28 вересня 2000 року;

свідоцтва про право власності від 15 січня 2003 року на майновий комплекс споруди (літери А, Б, В) по вул. Пушкінській, 33 у м. Києві за Компанією “Д.І.Б.”, виданого на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 19 січня 2003 року № 19-в “Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна”, а також зобов'язання Компанії “Д.І.Б.” передати згідно з актом прийому-передачі в комунальну власність територіальної громади Шевченківського району м. Києва в особі Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації нежилі приміщення дитячої установи № 183 (корпуси А, Б, В) по вул. Пушкінській, 33 у м. Києві.

Рішенням господарського суду м. Києва від 31 серпня 2005 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 січня 2006 року апеляційне подання заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради КМДА задоволено частково. Рішення господарського суду м. Києва від 31 серпня 2005 року скасовано, а позов заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради КМДА задоволено частково:

визнано недійсною угоду про надання гарантій по будівництву дитячої установи № 183 по вул. Червоноармійській, 12-г у Старокиївському районі м. Києва від 28 вересня 2000 року, укладену між Київською міською державною адміністрацією, Старокиївською райдержадміністрацією м. Києва та АТВТ Компанією “Д.І.Б.”;

визнано недійсним рішення Старокиївської районної у м. Києві ради депутатів від 12 червня 2001 року № 348 “Про передачу у власність АТВТ  Компанії “Д.І.Б.” споруди (3 корпуси) по вул. Пушкінській, 33”;

визнано недійсним розпорядження Старокиївської районної у м. Києві державної адміністрації від 10 вересня 2001 року № 782 “Про передачу споруди (3 корпуси) по вул. Пушкінській. 33”;

визнано недійсним свідоцтво про право власності від 15 січня 2003 року на майновий комплекс (літери А, Б, В) по вул. Пушкінській, 33 у м. Києві за АТВТ Компанією “Д.І.Б.”;

зобов'язано АТВТ Компанія “Д.І.Б.” передати згідно з актом прийому-передачі в комунальну власність територіальної громади Шевченківського району м. Києва в особі Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації нежилі приміщення дитячої дошкільної установи № 183 (корпуси А, Б, В) по вул. Пушкінській, 33 у м. Києві. В іншій частині позов залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2006 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 січня 2006 року скасовано, рішення господарського суду м. Києва від 31 серпня 2005 року залишено без змін.

У травні 2006 року заступник прокурора м. Києва звернувся до Верховного Суду України зі скаргою про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2006 року, в якій ставиться питання про скасування вищевказаної ухвали у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права та просить залишити без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 січня 2006 року.

Скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 237 КАС України підставами для провадження за винятковими обставинами є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права та визнання судових рішень міжнародною установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання.

Згідно з положеннями ст. 231 КАС України мотивувальна частина ухвали суду касаційної інстанції повинна містити обґрунтування кінцевих висновків суду, аналіз правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, також правову оцінку обставин у справі, встановлені судом обставини, які мають значення для справи та їх юридичну оцінку.

У порушення вимог закону, на відміну від застосування цієї правової норми при вирішенні інших справ, суд касаційної інстанції цих обставин не врахував та не навів аргументів перегляду положень судового рішення суду апеляційної інстанції в межах касаційної скарги.

За таких обставин, коли судом касаційної інстанції не наведено аналіз правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, та враховуючи неможливість з'ясування мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї норми права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України, а справу направити на новий касаційний розгляд. 

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

         Скаргу заступника прокурора м. Києва задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.

 Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.