Справа №784/429/13 19.02.2013 19.02.2013 19.02.2013
Провадження № 22-ц/784/718/13 Головуючий у 1-й інстанції Подзігун Г.В
Категорія 34 Доповідач апеляційного суду Яворська Ж.М.
У Х В А Л А
Іменем України
19 лютого 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Базовкіної Т.М.,
суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання - Орельській Н.М.,
за участю представника позивача - Сідорової О.В.,
відповідача - ОСОБА_3,
третьої особи - ОСОБА_4, представника третьої особі - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
Товариства з обмеженою відповідальністю «Бронікс»
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 листопада 2012 року
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Бронікс» (далі - ТОВ «Бронікс») до ОСОБА_3, треті особи - страхова компанія «Еталон», ОСОБА_6, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2011 року ТОВ «Бронікс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
В позові вказувало, що 11 березня 2008 року водій ОСОБА_4, рухаючись на транспортному засобі «МАЗ» державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, близько 16 год 50 хв. в районі перехрестя вулиць Жданова та Одеське шосе у м. Миколаєві при зміні напрямку руху праворуч, не впевнишись в безпеці маневру, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21102 державний номер НОМЕР_4, що належить ТОВ «Бронікс» під керуванням ОСОБА_6
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача ВАЗ 21102 отримав механічні пошкодження.
Відповідно до звіту автотоварознавчого експертного дослідження вартість матеріального збитку становить 18099 грн.71 коп. Але згідно рахунку - вартість відновлювального ремонту становить 26090 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «МАЗ» була застрахована ПАТ СК «Еталон», яка сплатила завдані збитки у розмірі 13 491 грн.83 коп.
Крім того, позивачем було понесено додаткові витрати на проведення експертного дослідження - 400 грн., за юридичні послуги - 2000 грн., послуги евакуатора 500 грн, за проведення діагностики -310 грн.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду у розмірі 15858 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 25 травня 2012 року до участі в справі в якості третьої особи залучено СК «Еталон».
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 листопада 2012 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Бронікс», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, відповідача, третю особу та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягає із наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 11 березня 2008 року близько 16 год.50 хв. в районі перехрестя вулиць Жданова та Одеське шосе у м. Миколаєві сталася дорожньо-транспортна пригода з вини водія ОСОБА_4, який, керуючи автомобілем «МАЗ», державний номер НОМЕР_1 при зміні напрямку руху праворуч, не впевнившись в безпеці маневру, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21102, державний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_6
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, власником автомобіля ВАЗ 21102 є ТОВ «Бронікс».
Власником автомобіля МАЗ, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_3( а.с.134). ОСОБА_4 керував автомобілем на підставі довіреності від 19 вересня 2007 року( а.с.135).
Відповідно до постанови Цетрального районного суду м. Миколаєва від 26 травня 2009 року провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_4 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. При цьому судом було зазначено про наявність в його діях складу правопорушення.(а.с.3)
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/7408999 від 26 грудня 2007 року цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу МАЗ була застрахована у СК «Еталон». Ліміт відповідальності становить 25500 грн.( а.с.76).
За висновком спеціаліста №104 автотоварознавчого дослідження від 25 квітня 2008 року матеріальний збиток, заподіяний автомобілю позивача в результаті його пошкодження при ДТП, становить 14929 грн.30 коп(а.с.171-175).
Відповідно до розпорядження №09-05-3903 СК «Еталон», виписок з рахунку від 14.12.2009 р., 26.02.2010 р. страхова компанія виплатила позивачеві страхове відшкодування у розмірі у розмірі 14 451 грн.83 коп., з яких 13491 грн.83 коп. - сума матеріального збитку, 750 грн.- витрати за послуги експерта та 210 грн.за послуги автоевакуатора ( а.с. 10-14,24,28).
Позивачем було відремонтовано належний йому автомобіль. Згідно рахунку №122 від 27.10.2009 року вартість відновлювальних робіт без урахування зносу запасних частин становить 26090 грн. ( а.с.15-19).
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як встановлено судом, під час дорожньо - транспортної пригоди автомобілем МАЗ, державний номер НОМЕР_1 на відповідній правовій підставі керував ОСОБА_4 довіреності від 19 вересня 2007 року, а тому саме він повинен нести відповідальність за шкоду, заподіяну позивачеві, а не власник транспортного засобу. Спір щодо нього (ОСОБА_4) вирішено Центральним районним судом м. Миколаєва 12 квітня 2011 року. Таким чином, ОСОБА_3 є неналежним відповідачем по справі.
Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страховим випадком є подія, внасідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором ( ст..6 цього Закону).
Згідно ст. 29 цього Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди чи до місця здійснення ремонту на території України.
За положеннями ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.
Як вбачається із матеріалів справи, страхова компанія, яка повинна відшкодувати завдані позивачеві збитки, залучена до участі в справі в якості третьої особи і не залучалась до участі у справі за цим позовом як відповідач, оскільки позивач не виявив такого бажання.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом та, посилаючись на вимоги ст.1187 ЦК України, просив стягнути заподіяні збитки з власника транспортного засобу, оскільки страхова компанія відмовила у виплаті фактично понесених витрат на проведення відновлювального ремонту автомобіля.
Між тим, відповідно до положень ст.ст.58,59 ЦК України належних та допустимих доказів такої відмови ТОВ «Бронікс» до суду не надало та позов до страхової компанії не подавало.
За такого суд першої інстанції вірно відмовив у задовленні позову. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Посилання в апеляційні скарзі представника позивача на неотримання рішення суду не заслуговує на увагу, оскільки із матеріалів справи вбачається, що представник позивача була присутня у судовому засіданні при оголошенні резолютивної частини рішення та у відповідності до положень ст.222 ЦПК України із заявою про видачу їй копії рішення до суду не зверталася.
Інші доводи апеляційної скарги на правильність висновок суду не впривають та його не спростовують.
Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Бронікс"- відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 листопада 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді: