Дата документу Справа № 1-299/11

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

у справі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

20 лютого 2013 року м. Запоріжжя

№ пр 11/778/284/13

Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів:

Бараненко Л.Я. - головуючої, Шпоньки В.П. - доповідача, Яцуна С.Б.,

за участю прокурора Севальнєва О.А.,

захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_3, обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора Палагута О.В., яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 7 грудня 2012 року.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд установив:

Цією постановою, кримінальну справу щодо -

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Запоріжжі і там же проживаючого по АДРЕСА_1, з вищою освітою, заступника директора ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин», раніше не судимого, -

обвинуваченого за ч.3 ст.27 і ч.2 ст.358, ч.3 ст.27 і ч.1 ст.366, ч.3 ст.27 і ч.3 ст.191, ч.3 ст.27 і ч.2 ст.209 КК України;

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Новий Корец Корецького району Ровенської області, з вищою освітою, директора ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин», проживаючого в АДРЕСА_2, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, -

обвинуваченого за ч.1 ст.366, ч.3 ст.191, ч.2 ст.209 КК України;

ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Запоріжжі і там же проживаючої по АДРЕСА_3, з вищою освітою, менеджера ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин», раніше не судимої, -

обвинуваченої за ч.2 ст.358, ч.5 ст.27 і ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 і ч.3 ст.191 КК України, -

повернуто прокурору міста Запоріжжя на додаткове розслідування.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що:

у порушення вимог ст.132 КПК України (1960 р.) обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є неконкретним у зв'язку з невиконанням органами слідства вимог ст.ст.22,64 КПК України (1960 р.) в частині встановлення винності обвинувачених у вчиненні злочинів і мотивів злочинів тоді, як вчинення інкримінованих їм злочинів можливе лише з прямим умислом;

при описі обставин організації ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів і описі обставин пособницьких дій з боку ОСОБА_3 органи слідства не описали дії ОСОБА_2, як виконавця і не навели які саме функціональні порушення він порушив, як директор ТОВ;

органи слідства не встановили і описали сам спосіб заволодіння бюджетними коштами;

при пред'явленні обвинувачення ОСОБА_1 в організації легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом і ОСОБА_2 у вчинені відповідних пособницьких дій органи слідства у порушення вимог не встановили і не описали спеціальну ціль, яку вони при цьому переслідували, тим більш, що інкримінована їм сума легалізації значно перевищує суми, які ними були отримані за ненадані послуги з оздоровлення дітей;

органи слідства поверхово дослідили обставини передачі ТОВ іншим особам засновниками ОСОБА_1 і ОСОБА_10 та інші обставини справи.

В обгрунтовання прийнятого рішення суд першої інстанції також послався на відсутність з боку прокурора, який приймав участь у справі дій направлених на підтримання державного обвинувачення за умови повного і всебічного дослідження обставин справи. Так, за думкою суду, при наявності підстав до зміни обвинувачення в суді в порядку ст.277 КПК України (1960 р.) і заявлення ним чи іншими учасниками провадження клопотань в порядку ст.3151 КПК України (1960) з метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, а ні прокурор, а ні інші учасники провадження такі клопотання не заявляли. З урахування вимог ст.161 КПК України (1960) суд першої інстанції на себе не може брати функції обвинувачення і захисту.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати судове рішення і направити справу на новий судовий розгляд. Вважає судове рішення таким, яке не ґрунтується на фактичних обставинах справи, які в свою чергу правильно встановлені органами досу3дового слідства.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції:

прокурор Севальнєв О.А. підтримав доводи апеляції і просив її задовольнити;

обвинувачені і їх захисники підтримали судове рішення з мотивів, які викладені в рішенні.

За результатами перевірки судового рішення і матеріалів справи апеляційний суд не вбачає підстав до задоволення апеляції.

Судом першої інстанції докладно і вмотивовано викладені підстави повернення справи на додаткове розслідування, викладені вимоги до органів досудового слідства, які ними повинні бути виконаними. Ці вимоги є обґрунтованими. Їх виконання дозволить суду першої інстанції в разі повторного направлення справи на судовий розгляд розглянути справу у відповідності до норм процесуального строку у розумні строки.

На підставі викладеного та керуючись статтями 362, 365, 366 КПК України, апеляційний суд ухвалив:

постанову Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 7 грудня 2012 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про повернення справи на додаткове розслідування прокурору міста Запоріжжя залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення.

судді

Шпонька В.П. Бараненко Л.Я. Яцун С.Б.