Справа № 2/1005/266/12 Головуючий у І інстанції Мельник О.О.

Провадження № 22-ц/780/1744/13 Доповідач у 2 інстанції Лащенко В.Д.

Категорія 44 14.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

13 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Лащенка В.Д.,

суддів: Корзаченко І.Ф., Данілова О.М.,

при секретарі Цицюрському А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Першого заступника Дніпровського екологічного прокурора на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2012 року у справі за позовом Заступника Дніпровського екологічного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Київській області до Бориспільської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, витребування майна з незаконного володіння ,-

встановила:

У жовтні 2012 року заступник Дніпровського екологічного прокурора звернувся в суд з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, витребування майна з незаконного володіння.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2012 року провадження у вказаній справі закрито.

Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Закриваючи провадження у вказаній справі відповідно до п.1ч.1 ст.205 ЦПК України суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір має публічно-правовий характер, а справа є адміністративною. Проте цей висновок обґрунтованим визнати не можна.

З матеріалів справи вбачається, що прокурором в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Київській області заявлені вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження районної державної адміністрації про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, визнання недійним Державного акта на право власності на земельну ділянку.

Закриваючи провадження у справі суд не звернув уваги на те, що правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права і підстав набуття права власності на спірну земельну ділянку. Райдержадміністрація, як власник землі, вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому цього права в порядку, встановленому законом. Разом з цим, відповідач владних управлінських функцій не здійснював і суб'єктом владних повноважень у цих відносинах не виступав.

Крім того, відповідно до Постанови Верховний Суд України №7 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що даний спір має приватноправовий характер і тому повинен розглядатись за правилами цивільного процесуального судочинства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. 307, п.4 ч.1 ст. 311, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Першого заступника Дніпровського екологічного прокурора задоволити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2012 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді