27 листопада 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “Україна-Центр” на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 15 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 24 жовтня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ “Україна-Центр” про стягнення коштів у зв'язку з виходом із товариства, посилаючись на те, що була учасником ТОВ “Україна-Центр” із часткою в статутному фонді 16,67%, у квітні   2005 року вийшла із товариства, однак вартість частини майна та частину прибутку, одержану товариством до дня її виходу, їй не виплатили. Позивачка просила стягнути 35061 грн. та відшкодувати судові витрати.

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 15 серпня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 24 жовтня 2006 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ТОВ “Україна-Центр” просить скасувати ухвалені в справі судові рішення і відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи позов, суд виходив із того, що позивачка як учасник, що вийшов із товариства, відповідно до ст.148 ЦК України, ст. 54 Закону України “Про господарські товариства” має право на виплату їй ТОВ “Україна-Центр” вартості частини майна товариства пропорційно її частці у статутному фонді, а також частини прибутку, отриманого товариством до часу її виходу; розмір виплат суд визначив відповідно до наданих доказів. 

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “Україна-Центр” про стягнення коштів у зв'язку з виходом із товариства, за касаційною скаргою ТОВ “Україна-Центр” на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 15 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від   24 жовтня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ТОВ “Україна-Центр”.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін