У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2006 року м. Київ
Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Гуменюк В.І.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 травня 2006 року, ухвалу цього ж суду від 29 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 13 вересня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ “Астра-Транс”, ТОВ “Лізингова компанія”, ВАТ “Київська обласна база матеріально-технічного і сервісного забезпечення “Облагротехсервіс” про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини нежилого об'єкту,
в с т а н о в и в:
У липні 2005 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ВАТ “Астра-Транс” і ТОВ “Лізингова компанія” про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини нежилого об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між відповідачами 10 вересня 2004 року. Позивач посилався на те, що угода не відповідає вимогам чинного законодавства, є збитковою для ВАТ “Астра-Транс”, що порушує його права як акціонера вказаного товариства.
Судом притягнуто до участі у справі в якості відповідача ВАТ “Київська обласна база матеріально-технічного і сервісного забезпечення “Облагротехсервіс”, яке стало власником спірного майна на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 24 лютого 2005 року з ТОВ “Лізингова компанія”.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 травня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою того ж суду від 29 травня 2006 року скасовано заходи забезпечення позову.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 13 вересня 2006 року рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 травня 2006 року і ухвалу того ж суду від 29 травня 2006 року залишено без змін.
У грудні 2005 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору дарування, укладеного 18 листопада 2005 року між відповідачами на ½ частину квартири АДРЕСА_2, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 уклав фіктивний договір із своїм сином з метою уникнути повернення йому боргу в сумі 17800 доларів США.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 березня 2006 року відмовлено у задоволенні позову.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 29 червня 2006 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 березня 2006 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким визнано недійсним договір дарування ½ частини квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, від 18 листопада 2005 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалене рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Касаційна скарга необґрунтована. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Передбачених законом підстав неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права не встановлено.
Керуючись пунктом 5 частини 3, частинами 4, 5 статті 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.