УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. справа № 9н-11/2а-17071/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 9н-11/2-17071/0470 за заявою Державної судової адміністрації України про перегляд за ново виявленими обставинами судового рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року залишена без задоволення заява Державної судової адміністрації України про перегляд за ново виявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року у справі № 2а-17071/09/0470 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій по нарахуванню заробітної плати на підставі постанов Кабінету Міністрів України № 865 та № 1310, стягнення суми не нарахованої та недотриманої заробітної плати за період з 01 січня 2006 року по 31 жовтня 2009 року в розмірі 101 835,73 грн.

Не погодившись із ухвалою суду, Державна судова адміністрація України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про перегляд за ново виявленими обставинами судового рішення. На думку апелянта, суд першої інстанції, не врахував, що заробітна плата позивачеві нараховувалась відповідно до Схем посадових окладів, які значно перевищують розмір посадових окладів багатьох працівників установ, які фінансуються з державного бюджету. Кабінет Міністрів при прийнятті постанов № 865 та № 1310 не зменшив розрахунок посадових окладів і не обмежив матеріальний і соціальний захист суддів.

У судовому засіданні представник апелянта повідомив колегію суддів про внесення доповнення до апеляційної скарги. Так, приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції послався на чинність постанови Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 року, якою визнано протиправним та скасовано пункт 4-1 постанови Кабінету міністрів України № 865 від 03.09.2005 року «Про оплату праці суддів». Проте, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-7271/11/2670 задоволена заява ДСА України про перегляд за ново виявленими обставинами вказаного вище судового рішення в частині визнання протиправним і скасування пункту 4-1 постанови Кабінету міністрів України № 865 від 03.09.2005 року «Про оплату праці суддів» та відмовлено у задоволенні цієї позовної вимоги. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 року вказана постанова Окружного адміністративного суду міста Києва залишена без змін. Таким чином, вказані судові рішення є істотною обставиною, за якою рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2010 року має бути переглянуто.

Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення 17 та 18 вересня 2012 року, до суду уповноважених представників не направили, про причини неприбуття не повідомили.

Судова повістка, що направлялась на адресу ОСОБА_1, повернулась із відміткою відділення зв'язку про повернення кореспонденції за закінченням терміну зберігання.

Від Апеляційного суду Дніпропетровської області 27.09.2012 року надійшла заява про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника та підтримку апеляційної скарги Державної судової адміністрації України.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року, у справі № 2а-17071/09/0470 задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій по нарахуванню заробітної плати на підставі постанов Кабінету Міністрів України № 865 та № 1310, стягнення суми не нарахованої та недотриманої заробітної плати за період з 01 січня 2006 року по 31 жовтня 2009 року в розмірі 101 835,73 грн. ( а.с. 118-121; 206-211).

27 травня 2011 року від Державної судової адміністрації України надійшла заява про перегляд за ново виявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року ( а.с. 215-218).

Залишаючи зазначену заяву без задоволення, суд першої інстанції послався на відсутність обставин для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком і зазначає, що відповідно до частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Зважаючи на те, на час ухвалення Дніпропетровським окружним адміністративним судом постанови по справі № 2а-17071/09/0470 ( 22.02.2010 року) та розгляд заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами ( 12.12.2012 року) чинна постанова Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 року, якою визнано протиправним та скасовано пункт 4-1 постанови Кабінету міністрів України № 865 від 03.09.2005 року «Про оплату праці суддів», відсутні підстави для задоволення заяви Державної судової адміністрації України про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами.

Щодо доводів апелянта, викладених у доповненні до апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів частини 1 статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

Зважаючи на те, що доповнення до апеляційної скарги надійшли поза межами строку на апеляційне оскарження ( 07.11.2012 року вх. № 239792/12), колегія суддів позбавлена можливості їх прийняття.

Безпосередньо сама апеляційна скарга не містить жодних підстав, які б вказували на незаконність чи необґрунтованість оскарженої ухвали суду першої інстанції, а у судовому засіданні представник апелянта посилався включно на обставини, викладені у доповненні до апеляційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням того, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій ухвалі, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 9н-11/2-17071/0470 за заявою Державної судової адміністрації України про перегляд за ново виявленими обставинами судового рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна