УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 122/9526/2012 Головуючий суду першої інстанції:Іванов С.С.

№ провадження: 22-ц/190/805/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Є. В.

"05" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Філатової Є.В.

Суддів:Любобратцевої Н.І. Харченко І.О.

При секретарі:Гранковській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_6, заінтересована особа: Центральний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, на дії державного виконавця, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року ОСОБА_6 звернувся зі скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, просив скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з майна боржника.

Вимоги мотивовані тим, що 23.03.2012 року постановою держвиконавця Центрального ВДВС СМУЮ АР Крим, відкрито виконавче провадження, про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 суми в розмірі 190 800 грн. Проте, вже 07.11.2012 року стягувачем отримано лист начальника Центрального ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, з якого йому стало відомо, що постановою від 06.03.2012 року виконавче провадження закінчено, та знято арешт з майна боржника. ОСОБА_6 вважає дії держвиконавця неправомірними, оскільки рішення суду не виконано, гроші стягувачем не отримано.

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27 листопада 2012 року у задоволенні скарги ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про задоволення скарги. Вважає, що ухвала не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що справа вирішена за відсутністю сторін, без належного повідомлення про розгляд справи, чим порушені процесуальні права заявника та допущена неповнота досліджень обставин справи. Суд першої інстанції не досліджував матеріали виконавчого провадження та не перевірив наявність підстав для закриття виконавчого провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець діяв на законних підставах та не порушив законних прав і інтересів стягувача при закритті виконавчого провадження та скасуванні арешту описаного під час виконавчих дій майна.

Колегія погоджується з цим висновком як таким, що ґрунтується на законі.

Згідно п.4,9 ст.49 Закону «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування рішення суду або іншого органу, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання його судом таким, що не підлягає виконанню, та у разі повернення виконавчого документу без виконання на вимогу суду або іншого органу, який його видав. А за ч.1 ст.50 цього Закону у разі закінчення виконавчого провадження ( крім передбачених цією нормою випадків) та повернення виконавчого документу, арешт, накладений на майно боржника

З витребуваних на стадії апеляційного перегляду справи копій виконавчих проваджень 2551/1 за 2011р. та 1450/1 за 2012р. убачається, що ухвалою Центрального райсуду м. Сімферополя від 3.02.2012р. було скасовано заочне рішення того ж суду від 22.08.2011р. про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 суми боргу. 8.02.2012р. суддя цього суду направила вимогу про повернення виконавчого документу у зв'язку з переглядом заочного рішення.

3.03.2012р. боржник ОСОБА_7 також звернувся до виконавчої служби із заявою про зняття арешту з майна у зв'язку зі скасуванням заочного рішення.

За таких обставин державний виконавець обґрунтовано закінчив провадження зі всіма передбаченими законом наслідками та поверну виконавчий лист до суду.

За результатами розгляду справи 9.02.2012р. був виданий новий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_7 суми боргу. Представник ОСОБА_6пред'явив його до виконавчої служби 19.03.2012р., у зв'язку з чим відкрито виконавче провадження 23.03.12р., а 23.03.2012р. за заявою стягувача ухвалено постанову про арешт майна боржника. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не оглянув матеріалів виконавчого провадження. Проте ніяких фактів незаконності дій державного виконавця та предметної критики оскаржених постанов апелянтом не наведено.

На підставі викладеного, колегія приходить до висновку, що висновки суду першої інстанції про необґрунтованість вимог заявника відповідають фактичним обставинам та не суперечать закону. Підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, 308 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: