9 листопада 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 30 серпня  2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення, посилаючись на те, що згідно договору купівлі-продажу 7 березня 2000 року він купив у ОСОБА_4 за згодою його дружини ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1, однак не може користуватись житлом, оскільки у квартирі проживає відповідач і відмовляється її звільнити. Позивач просив виселити ОСОБА_1 із квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 грудня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 30 серпня           2006 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про зупинення провадження в справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи позов, суд виходив із того, що позивач, як власник квартири, відповідно до положень ст. 48 Закону України “Про власність” має право вимагати усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення відповідача, який безпідставно проживає у квартирі.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 30 серпня  2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін