У.Є. 366/388/13-ц;

Пр. №2/366/117/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 березня 2013 року Іванківський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді Тетервак Н.А.,

при секретарі - Мельниченко Т.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2.

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання будівництва самочинним та знесення самовільних будівель. Під час підготовки справи позивач уточнив свої позовні вимоги та просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

Позивач посилається на те,що він є власником домоволодіння по АДРЕСА_1 яким він володіє спільно із дружиною ОСОБА_2, де вони проживають.

24.09. 2002 року земельна ділянка, на якій розміщено його домоволодіння, згідно рішення Іванівської селищної ради №4/138,розміром 0,06 га передано йому у постійне користування.

Відповідач ОСОБА_4 є їх сусідом і проживає в АДРЕСА_2

В 2007 році відповідач ОСОБА_4 самовільно, без будь-яких дозволів перебудував на межі своєї та його земельних ділянок сарай та навіс. Навіс знаходиться впритул до його паркану, при цьому всі води, які потрапляють на його навіс під час дощу, снігу тощо, ллються з даху ОСОБА_4 на його , ОСОБА_2, паркан та на його земельну ділянку, приводять до пошкодження паркану, заводнюють та забруднюють його земельну ділянку та двір.

Відповідач ОСОБА_4 порушив вимоги будівельних норм,зокрема»Містобудування, Планування і забудови міських і сільських поселень. ДБН 360-92»,затверджених наказом №44 від 17.04. 1992 року, а саме: всі будівлі відповідача мають вступати вглиб земельної ділянки на відстань не менше ніж 1,0 метр від її закінчення, а по-друге, повинно бути забезпечене влаштування інженерно- технічних заходів, що запобігають стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок (п. 3,25 наказу №44), чого відповідач не зробив.

Позивач просить зобов»язати відповідача ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні йому, ОСОБА_1 земельною ділянкою в АДРЕСА_1, а саме: знести самовільно збудовану ним будівлю(приміщення),що розташоване на Технічному плані домоволодіння відповідача під літерою «Ж»,за власний рахунок відповідача.

В судовому засіданні позивач та представник позов підтримали.

Представник відповідача позов не визнав.

Вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, допитавши свідків та вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власнику належить право володіння, користування, розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

П.5Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

П.7.Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов»язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб»єктів права власності.

Власник , який має підстави вважати,що його права можуть бути порушені іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону певних дій, які можуть порушити його право.

З Довідки Іванківської селищної ради № 139 від 04.02. 2013 року слідує,що ОСОБА_1 є землекористувачем земельної ділянки на право оренди по АДРЕСА_1

З копії Рішення Іванівської селищної ради №УІ-19-603 від 20.10. 2011 року слідує,що ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації в приватну власність земельної ділянки розміром 0,08 га,що розташована в АДРЕСА_1

З копії плану присадибної ділянки слідує, що на присадибній ділянці ОСОБА_1 маються житловий будинок, гараж, сарай, погріб та вбиральня з вигребом( а.с. 12).

Позивач надав суду Акт виїзної комісії, без печатки, про те, що сарай та навіс в господарстві ОСОБА_4 збудовані без відповідного дозволу, тобто, є самовільним будівництвом. Комісія процитувала норми БДН 360-92**,які саме вимоги відповідачем не враховані при самовільному будівництві.( а.с. 8).Оскільки Акт неналежно оформлений, він не може бути доказом по справі.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суду пояснили, що вони часто бувають у дворі ОСОБА_1 і бачили,що з даху ОСОБА_4 на огорожу та у двір ОСОБА_1 стікає вода, яка створює у дворі бруд.

Свідки пояснили,що навіс зі сторони садиби відповідача ОСОБА_4 збудовано прямо над огорожею позивача.

З позовної заяви ОСОБА_1 слідує,що навс підходить впритул до паркану.

Позивач надав суду фото таблиці,з який слідує,що поряд з бетонною огорожею позивача ОСОБА_1 на невизначеній висоті, з іншої сторони, височіє якась будівля, покрита снігом.

Відповідач в свою чергу надав суду також фото таблиці, на яких спірний навіс зі сторони ОСОБА_4, як стверджує представник відповідача, не щільно підходить до огорожі позивача, не нависає над огорожею і не створює позивачу ніяких незручностей.

Представник відповідача звернув увагу суду на ті обставини, що після дощу бетонна огорожа ОСОБА_1 мокра не лише в тім місці, де поруч навіс, а по всій довжині.

Відповідно до ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.

Позивач просить зобов»язати відповідача усунути перешкоди у користуванні його земельною ділянкою, а саме: знести самовільно збудований навіс, з якого стікають опади на його майно, на його садибу, псують його майно , чим створюють йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою, порушують його право власника.

У підтвердження своїх доводів, позивач заявив, що опади дійсно попадають з навісу ОСОБА_4 на його огорожу та у двір, що всім відомо і само собою зрозуміло, що не може бути доказом у справі, оскільки суд не може керуватися припущеннями.

Суд вважає,що позивач не довів своїх вимог, а тому в позові слід відмовити.

Сторони звільнені від сплати судового збору на користь держави на підставі ст. 5 п.10 ЗУ»Про судовий збір».

На підставі викладеного, ст. 319 ЦК України, ст. 105 ЗК України, керуючись ст.ст.10,60,88, 208-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 відхилити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд на протязі 10 днів.

Рішення вступає в законну силу після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження- після прийняття рішення Апеляційним судом Київської області.

Суддя: