ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
___________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2013 р. Справа № 821/701/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області про захист порушених прав,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернулася до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області (далі-відповідач, ВДВС), у якому просить захистити порушені права шляхом скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№ 36188057 від 02.01.2013р. про примусове виконання вимоги УПФУ в Білозерському районі № Ф-326 від 31.01.2011р. про сплату боргу в сумі 656,34 грн.; постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№ 36189097 від 02.01.2013р. про примусове виконання вимоги УПФУ в Білозерському районі № Ф-304 від 11.11.2010р. про сплату боргу в сумі 632,46 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 02.01.2013 р. державним виконавцем ВДВС Білозерського РУЮ в Херсонській області винесено постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі вимог управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі від 31.01.2011р. №Ф-326 та від 11.11.2010р. № Ф-304.
Позивач вважає постанови від 02.01.2013 р. протиправними в зв'язку з тим, що УПФУ не є органом державної влади, рішення якого підлягають виконанню державною виконавчою службою, вимоги УПФУ про сплату недоїмки не є виконавчими документами, а тому відповідач, прийнявши оскаржувані постанови, діяв всупереч наданих йому повноважень.
Посилаючись на статті 22 та 25 Закону України "Про виконавче провадження", позивач стверджує, що відповідач пропущено строк звернення до виконання вимог УПФУ.
Виходячи з цього, вважає дії державного виконавця неправомірними, а постанови ВДВС від 02.01.2013р. ВП№36188057 та ВП№36189097 такими, що підлягають скасуванню із підстав невідповідності їх чинному законодавству.
Відповідач до суду надав заперечення, в якому обґрунтував свою позицію та просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач надав клопотання, згідно з яким просить розглянути справу без його участі.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення, у судове засідання не прибув. Згідно письмової заяви просить справу розглянути за її відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі подало відповідачу заяви про примусове виконання вимог про сплату боргу від 31.01.2011р. №Ф-326 та від 11.11.2010р. № Ф-304.
Постановою державного виконавця ВДВС від 02.01.2013р. ВП№36188057 відкрито виконавче провадження з виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі № Ф-326 від 31.01.2011р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ боргу у сумі 656,34 грн. Заява про примусове виконання вимоги подана стягувачем 29.12.2012р.
Постановою державного виконавця ВДВС від 02.01.2013р. ВП№36189097 відкрито виконавче провадження з виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі № Ф-304 від 11.11.2010р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ боргу у сумі 632,46 грн. Заява про примусове виконання вимоги подана стягувачем 29.12.2012р.
Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі є органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього п.12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-VІ (далі -Закон № 1058-VІ), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001.
У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-VІ у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001.
Згідно зі ст.1 Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Таким чином, управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі є державним органом.
Згідно зі ст. 1 Закону № 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 2 Закону № 606-XIV, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Стаття 25 Закону № 606-XIV встановлює, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Статтею 17 Закону № 606-XIV, передбачено перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Так, згідно п. 8 ч. 2 вказаної статті, підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону № 2464-VI, вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Згідно п.6 ч.1 ст.1 Закону України № 2464-VI недоїмка -сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом.
Таким чином, прийняті УПФУ на підставі Закону України № 2464-VІ вимоги про сплату єдиного соціального внеску за своїм правовим характером та з урахуванням положень Закону України № 606-ХIV є виконавчими документами, які підлягають виконанню органами державної виконавчої служби.
Дослідивши вимоги Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі про сплату боргу від 31.01.2011р. №Ф-326 та від 11.11.2010р. № Ф-304, суд встановив, що дані виконавчі документи видано на підставі ст.25 Закону України №2464-VІ і вони повністю відповідають вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", а тому правомірно були прийняті до виконання державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції в Херсонській області.
Щодо твердження позивача про неправомірність дій ВДВС по відкриттю виконавчого провадження, у зв'язку з пропущенням строку пред'явлення виконавчих документів до виконання, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.22 виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Так, ч.16 ст. 25 Закону № 2464-VI зазначає, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Таким чином, строк пред'явлення виконавчих документів до виконання не порушено, а виконавчі провадження відкрито правомірно.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 і вважає необхідним відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2,12,17,18,19, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Братичак У.В.
кат. 11.5