ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
___________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" лютого 2013 р. год. хв.Справа № 821/527/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Братичак У.В.,
при секретарі: Транчуковій О.С.,
за участю:
представників позивача - Франковського Е.Ф.,
представника відповідача - Садової Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавріда-Земля і Люди" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тавріда - Земля і Люди» ( далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом, із врахуванням заяв від 19.02.2013р. та від 25.02.2013р. про зміну предмету позову, до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач, ВПВР) в якому просить: визнати незаконною бездіяльність ВПВР по передачі ліквідаційній комісії Товариства виконавчих документів зведеного виконавчого провадження № 26464274 по стягненню коштів; визнати незаконною бездіяльність ВПВР щодо зняття арешту з майна Товариства; зобов'язати ВПВР усунути допущені порушення прав та законних інтересів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда - Земля і Люди» у зведеному виконавчому провадженні № 26464274 в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку із ліквідацією Товариства за рішенням засновників, у відповідності до ч.2 ст.67 Закону України «Про виконавче провадження» зведене виконавче провадження підлягає закінченню, а виконавчі документи надсилаються ліквідаційній комісії боржника. У зв'язку із закінченням виконавчого провадження арешт, що був накладений на майно боржника знімається за мотивованою постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Всупереч наведеним нормам, відповідач жодних дій по закінченню зведеного виконавчого провадження № 26464274 не вчиняє, виконавчих документів ліквідаційній комісії товариства не надсилає, а тому, позивач вважає таку бездіяльність незаконною, просить суд зобов'язати відповідача усунути порушення прав позивача у виконавчому провадженні.
Відповідач позовні вимоги заперечує повністю. Вважає, що вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження наведений у ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема п.3 - у випадку ліквідації боржника юридичної особи, що не допускає правонаступництво. Однак, юридична особа вважається ліквідованою з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР ЮО та ФОП) запису про її ліквідацію. Такий запис відносно позивача у ЄДР ЮО та ФОП відсутній, міститься лише запис що товариство перебуває у стані припинення.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів, що полягає у зупиненні боржником своїх зобов'язань щодо сплати податків і зборів і припинення заходів спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань, може вводитись на підставі Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». При здійсненні ліквідації за рішенням власника введення такого мораторію не передбачено, відповідно підстав для зупинення та закінчення виконавчого провадження немає.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд встановив наступне.
На виконанні ВПВР Управління ДВС Головного управління юстиції у Херсонській області знаходиться зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда - Земля і Люди» на користь стягувачів коштів на загальну суму 807 893,41 грн., у тому числі, стягнення на користь держави незаконно отриманої державної фінансової підтримки в сумі 138 416,69 грн., податкова заборгованість у сумі 119 052 грн., та заборгованість на користь юридичних осіб, зокрема на користь ТОВ «Компанія Агро-Союз» 59 997,40 грн.; ПАТ «Кредобанк» 420 985,07 грн.; ТОВ «Агросфера» 69 442,25грн.
26.12.2012р. відбулись збори засновників Товариства, на яких було прийнято рішення про ліквідацію позивача, створено ліквідаційну комісію якій передано повноваження управління товариством (Протокол № 5 зборів учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю «Тавріда - Земля і Люди», ЄДРПОУ 24119119, від 26.12.2012р.).
Інформація про припинення позивача внесена до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з ЄДР ЮО та ФОП від 16.01.2013р. у якому зазначено, що позивач перебуває у стані припинення підприємницької діяльності. Відповідні відомості надруковані у Бюлетні державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 236 (1) від 08.01.2013р.
17.01.2013р. та 18.01.2013р. у зв'язку із ліквідацією товариства до відповідача було надіслано заяву з вимогою закінчити виконавче провадження та зняти арешт з майна боржника у відповідності до ст.49, 67 Закону України «Про виконавче провадження».
У відповідь на зазначені заяви відповідач надіслав листа № 414 від 24.01.2013р. у якому відмовлено у задоволенні заяв позивача з причин відсутності законних підстав для закінчення виконавчого провадження, та скасування заходів примусового виконання рішення, продовжується проведення виконавчих дій.
Позивач, 14.02.2013р. та 19.02.213р. повторно звернувся до відповідача та Управління ДВС Головного управління юстиції у Херсонській області з вимогами про передачу виконавчих документів та зняття арешту з майна. Однак, відповідні дії відповідачем не вчиняються.
Досліджуючи правомірність бездіяльності відповідача, яка полягала у відмові закінчувати виконавче провадження, знімати арешт з майна позивача, та повертати позивачу виконавчі документи, суд дійшов висновку, що така бездіяльність не суперечила вимогам законодавства зважаючи на таке.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV ( далі - Закон № 606), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 2 Закону № 606-XIV, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Вичерпний перелік підстав закінчення виконавчого провадження наведено у ч. 1 ст. 49 Закону № 606. Так, зокрема виконавче провадження закінчується у разі:1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом;8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
У відповідності до ч.2 ст.49 цього Закону у випадках, передбачених пунктами 1 - 6, 8, 9, 11 - 13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
У той же час, відповідно до ч.2,3 ст.67 даного Закону № 606 у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.
Дані норми ст. 67 Закону № 606 щодо передачі виконавчих документів ліквідаційній комісії боржника не узгоджуються із нормами ст. 49 цього ж Закону. На думку суду, норми ст.49 Закону № 606 є спеціальними щодо підстав і порядку закінчення виконавчого провадження, а тому підлягають до застосування у спірних правовідносинах. Так, такої підстави закінчення виконавчого провадження як надіслання виконавчого документа ліквідаційній комісії боржника не передбачено у ст. 49 Закону № 606.
У своїх поясненнях позивач зазначає, що у випадку ліквідації підприємства виконавчі документи повинні надсилатись ліквідаційній комісії, щоб та мала змогу погасити борги перед кредиторами, оскільки після внесення запису про ліквідацію юридичної особи така припиняє свою діяльність, та відповідно припиняються повноваження ліквідаційної комісії, що унеможливлює виконання вимог кредиторів.
Суд вважає таку позицію позивача хибною, оскільки здійснення виконання рішень судів проводиться органами виконавчої служби у примусовому порядку, у зв'язку з тим що позивач не скористався можливістю погасити свої борги у добровільному порядку. Стягувачі у даному зведеному виконавчому провадженні із заявами про повернення їм виконавчих документів до відповідача не звертались, та відповідно очікують виконання судових рішень позивачем у примусовому порядку. Повернення виконавчих документів ліквідаційній комісії, головою якої є директор товариства, позбавляє права ВДВС здійснювати контроль за виконанням виконавчих документів.
У випадку, якщо юридична особа не в стані погасити борги перед кредиторами її ліквідація здійснюється в порядку передбаченому Законом України від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». В такому випадку виконавче провадження закінчується на підставі п.7 ч.1 ст.49 Закону № 606, а виконавчі документи передаються до господарського суду в порядку , передбаченому ч.4 ст.49 цього Закону.
Частина 3 ст. 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи дії та бездіяльність відповідача на відповідність наведеним вище критеріям, суд зазначає що рішення відповідача не закінчувати зведене виконавче провадження № 26464274 по стягненню з позивача коштів прийнято з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а саме на виконання судових рішень у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 158, 158, 160, 163, 167 КАС України, суд -
постановив:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 березня 2013 р.
Суддя Братичак У.В.
кат. 11.5