Справа № 2-о-262/2007 p.
РІШЕННЯ
іменем України
м. Донецьк 23 жовтня 2007 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Іванов В.М. , при секретарі Абрамчук А.В., за участю заявника ОСОБА_1, представника заінтересованої особи ОСОБА_2 у м. АДРЕСА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою
ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні сина, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні сина.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що син заявниці - ОСОБА_3 працював на підприємствах вугільної промисловості, а саме на шахті ім. ОСОБА_4, мав велику заробітну плату. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_3 помер. До смерті сина заявник перебувала на його утриманні, оскільки потребувала матеріально, та мала поганий стан здоров'я. Після смерті сина заявник втратила джерела існування. Для перерахунку страхових виплат їй потрібно встановити факт перебування на утриманні сина, в зв'язку з чим вона звернулась до суду із заявою.
В судовому засідання заявниця підтвердила свої вимоги, суду пояснила, що після смерті чоловіка єдиним хто в неї залишився був її син ОСОБА_3, який її утримував, оскільки працював на підприємствах вугільної промисловості та мав велику заробітну плату. Вона отримувала пенсію, яка є мізерною, в зв'язку з чим знаходилась на утриманні сина. Крім того вона має важкий стан здоров'я. Для перерахунку страхових виплат просить встановити факт перебування на утриманні сина.
Представник заінтересованої особи - відділення виконавчої дирекції ОСОБА_2 АДРЕСА_1 заяву визнав, в судовому засіданні пояснив, що заявниця не довела факт перебування на утриманні сина тому їй було відмовлено у оформленні допомоги та запропоновано звернутися до суду.
Суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що заявниця є матір'ю ОСОБА_3, який працював на підприємствах вугільної промисловості, мав високі заробітки. Заявниця перебувала на пенсії, але мала невисоку пенсію, фактично знаходячись на утриманні сина. В зв'язку із похилим віком та поганим станом здоров'я син надавав заявниці значну матеріальну допомогу. Коли заявниця хворіла, син постійно знаходився біля неї, придбав ліки. Фактично заявниця знаходилась на утриманні сина.
Дослідженими в судовому засіданні письмовими документами встановлено, що за останні роки перед смертю ОСОБА_3 мав заробітну плату, що значно перевищувала розмір пенсії заявниці, що свідчить про можливість надання ним допомоги матері, яка була для неї постійним та основним джерелом до існування.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_3 помер, в зв'язку з чим його мати втратила джерела існування.
У відповідності зі ст. 33 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.
Згідно зі ст. 38 Закону «Про пенсійне забезпечення» члени сімї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
У відповідності зі ст. 256 ЦПК справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні розглядає суд.
Досліджені в судовому засіданні докази свідчать про те, що на день смерті сина заявниця досягла віку непрацездатності та дійсно одержувала від нього допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, тобто перебувала на утриманні сина, після смерті якого втратила джерела існування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 213-215, 256-259 ЦПК, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні сина ОСОБА_3 до його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 р.
Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.