Справа № 146/367/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Скаковської І.В.

при секретарі Самар Г.В.

з участю прокурора Швець А.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого адвоката ОСОБА_3

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль в приміщенні суду кримінальне провадження № 1-кп/146/18/13, що зареєстроване в ЄРДР 01.01.2013 року за № 12013010290000001 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1 січня 2013 року, біля 01.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, знаходячись в будинку ОСОБА_5, який розташований по АДРЕСА_2, в ході виниклої суперечки, яка переросла в бійку наніс ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому і вважає, як і інші учасники судового розгляду за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом. З'ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню визначити допитом обвинуваченого.

По суті пред»явленого обвинувачення ОСОБА_1 пояснив, що 31 грудня 2012 року він прийшов до своєї дружини ОСОБА_6, щоб відсвяткувати Новий рік. Біля 23.45 год. до них приєднався ОСОБА_2Через деякий час ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вийшли з кімнати, а він пішов слідом за ними. Вийшовши до веради він побачив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 сперечаються між собою, при чому ОСОБА_2 висловлювався нецензурними словами в адресу ОСОБА_6. Він зробив зауваження ОСОБА_2 однак той у відповідь наніс йому удар рукою в область обличчя. Після цього обвинувачений розпочав бити потерпілого.

Дії ОСОБА_1 державним обвинуваченням вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, на диспансерному психіатричному та наркологічному обліку не перебуває,має на утриманні малолітню дитину.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає повне визнання вини, щире каяття, відшкодування шкоди та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів достатнім буде покарання не пов'язане з обмеженням волі.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 368, 370-374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов"язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання та періодично з"являтися у кримінально - виконавчу інспекцію для реєстрації.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - особисте зобов»язання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Томашпільський районний суд Вінницької області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: І.В.Скаковська