Справа № 146/367/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2013 року смт. Томашпіль

Суддя Томашпільського районного суду Вінницької області Скаковська І.В., при секретарі Самар Г.В. за участю прокурора Швець А.І., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3,захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим,-

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду Томашпільським районним судом кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження та угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, потерпілий ОСОБА_2, представник потерпілого ОСОБА_3,захисник ОСОБА_4, просили клопотання задовольнити і затвердити вищезазначену угоду.

Прокурор Швець А.І. проти затвердження угоди заперечила,оскільки остання не відповідає вимогам ст.474 КПК України.

Проте, оглянувши зазначену угоду, суд приходить до висновку про відмову у затвердженні угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим з наступних підстав.

Частина 7 ст.474 КПК України передбачає, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

У статті 471 КПК України передбачено вимоги до угоди про примирення. Зокрема, як вказано в цій статті, в угоді про примирення серед іншого обов'язково повинно бути зазначено узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням,

Як встановлено судом, угода про примирення не відповідає вимогам КПК України і суперечить йому, оскільки, в порушення вимог ст.471 КПК України, в цій угоді про примирення не вказано узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.

Із змісту угоди вбачається, що сторони просять звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності, однак угода завжди затверджується вироком як те вимагає ст.475 КПК, а не ухвалою про закриття кримінального провадження на підставі примирення сторін.

Що ж стосується клопотань учасників судового провадження обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності, то суд, з огляду на те, що дане кримінальне провадження надійшло до суду з угодою про примирення, вважає це неможливим, оскільки КПК України надає суду у судовому засіданні по кримінальним провадженням які надійшли з угодою, прийняти лише два рішення: затвердити угоду або відмовити у її затвердженні.

Разом з тим, суд вважає за можливе роз'яснити сторонам угоди, що відповідно до ст.46 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду лише тоді коли вона вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості.

У даному випадку обвинуваченим вчинений умисний злочин середньої тяжкості,тому кримінальне провадження не підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.46 КК України,ст.ст.314, 471, 474 КПК України,-

УХВАЛИВ :

Відмовити в затвердженні угоди про примирення, укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Продовжити розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Скаковська