У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          29 листопада 2006 року                                                    м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційний банк (далі - ЗАТ КБ) “Приватбанк” про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и л а :

               У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з вини працівника банка, який привів у дію під”ємне спорудження у той  саме час, коли вона проходила через нього, вона впала і їй було заподіяно матеріальну та моральну шкоду.

             Рішенням Центрального районного  суду м. Сімферополя від 17 лютого 2005 року у задоволенні позову відмовлено. 

             Ухвалою Апеляційного суду  Автономної Республіки Крим від   14 серпня 2006 року рішення Центрального районного суду від 17 лютого    2005 року скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову, на користь позивачки стягнуто з відповідача на відшкодування моральної шкоди 2000 грн.             

             У касаційній скарзі ЗАТ КБ “Приватбанк”  просить скасувати ухвалу апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.                 

             Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

             Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

                 Доводи скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.             

             Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ЗАТ КБ “Приватбанк”  відхилити, ухвалу (рішення) Апеляційного суду  Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2006 року  залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                      Є.Ф.Левченко

                                                                                                               Л.І.Охрімчук

                                                                                                               Ю.Л.Сенін