Справа № 201/1519/13-ц
Провадження № 2/201/857/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 березня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мельниченко С.П.
при секретарі Білодід Ю.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (2-3).
Позивач у позовній заяві посилався на те, що 10 вересня 2012 о 17 годині 00 хвилин, відповідач керуючи автомобілем «Шевроле Авео», державний номер НОМЕР_1, в районі електроопори № 842 по пр. Гагаріна біля будинку 83 у м. Дніпропетровську , не витримав дистанцію руху, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Ніссан», державний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача, який зупинився попереду. Оскільки ДТП було скоєно у результаті порушення ОСОБА_2 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, його було визнано постановою суду від 15.10.2012 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 350 грн. Таким чином, у результаті дорожньо-транспортної пригоди, позивачу було спричинено суму матеріального збитку у розмірі 1 000, 00 грн. Крім того, позивач у позовній заяві посилався на те, що йому було спричинено моральну шкоду, яка полягає у фізичному болі та душевних стражданнях, у постійних хвилюваннях та нервових стресах, пов'язаних з втратою нормального життєвого ритму, у зв'язку з пошкодженням автомобіля та браком коштів на його ремонт. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просив суд стягнути на її користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1 000, 00 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 15 000, 00 грн. та у рахунок повернення судового збору 229, 40 грн. ( а. с. 2-3).
Позивач у судове засідання не з'явився, при подачі позовної заяви просив суд розглядати дану цивільну справу без його участі, у зв'язку із зайнятістю в навчальному процесі.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував вважав позовні вимоги необґрунтованими та посилався на те, що йому невідомо чи зверталась потерпіла особа до страхової компанії з метою відшкодування завданої йому шкоди. Крім того, посилався на те, що позивачем до позовної заяви не додано жодного письмового доказу та розрахунків в обґрунтування позовних вимог.
Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 10 вересня 2012 о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Шевроле Авео», державний номер НОМЕР_1, в районі електроопори № 842 по пр. Гагаріна біля будинку 83 у м. Дніпропетровську, не витримав дистанцію руху, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Ніссан», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який зупинився попереду ( а. с. 20).
Встановлено, що постановою Амур-Нижньодніпоровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2012 року було визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 350 грн., що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи ( а. с. 20).
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.
Крім того, для відшкодування моральної шкоди за правилами ст. 1166 та 1167 ЦК України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, наявність вини завдавача шкоди. Таким чином лише наявність всіх вищезазначених умов є підставою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. Суд приймає до уваги ті обставини, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
Визначаючи розмір моральної шкоди суд враховує роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 (із змінами та доповненнями внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5), згідно з яким ця шкода визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
З огляду на вищевикладене, вирішуючи вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що внаслідок ДТП, позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає у душених переживаннях пов'язаних з пошкодженням його майна. Враховуючи ступінь душевних страждань позивача, суд вважає можливим позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн.
Вирішуючи позовні вимоги позивача до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1 000 грн., суд вважає, що позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню, оскільки до позовної заяви позивачем не додано жодного письмового доказу на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди. Факт настання страхового випадку не є сам по собі безумовною підставою для виплати суми франшизи потерпілій особі. Крім того, порядок визначення вартості завданої шкоди регулюється: Законом України «Про судову експертизу», Наказом міністерства юстиції «Про затвердження інструкції про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», «Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», якою визначається вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак позивачем не було надано суду висновку судового експерта, який визначає розмір матеріального збитку.
Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат з позивача на користь відповідача, та приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає за необхідне судові витрати у розмірі 114, 70 грн. - розмір судового збору за вимоги немайнового характеру, покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 57, 58, 60, 88 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 гривень і судові витрати в розмірі 114,70 гривень, а всього 614,70 гривень.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.П. Мельниченко